ПІБ автора(ки) *: Таран Ірина Іванівна
Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №32 Черкаської міської ради Черкаської області
Ваша посада*: вчитель історії та правознавства
Короткий опис вправи, анотація*: Вправу доцільно використовувати на уроках історії (Всесвітня історія, історія України) при вивчені міжнародної політики напередодні Другої світової війни. Використовуючи вправу на уроках історії учні отримають знання про те, що карикатури як раніше, так і тепер є потужним засобом впливу та формування громадської думки. Візуальний контент сприймається швидше, а також викликає емоції (сміх, роздратування тощо). Людина за своєю природою швидше запам’ятовує ті образи, які викликали в неї емоції. Тому карикатури можуть використовувати як із метою прихилити аудиторію до певного політика, так і навпаки, з метою дискредитації.
Мета вправи/заняття*:
- сформувати розуміння певної історичної події шляхом аналізу візуальних джерел (карикатур);
- навчити учнів розрізняти методи впливу пропаганди, які застосовувалися за допомогою медіаджерел;
- навчитись аналізувати медіатекст та виявляти прояви пропаганди.
Необхідне обладнання/матеріали*: проєктор, комп’ютер (ноутбук); роздаткові матеріали до вправи.
Детальний опис вправи/уроку*: Етап І.
Запитайте. Що таке карикатура, які її основні функції? В чому специфіка політичної карикатури?
Карикатура — це художній жанр, у якому явища дійсності зображені із сатиричним або гумористичним
змістом. Простіше кажучи, це малюнок, що зображує кого-, що-небудь у навмисне спотвореному, смішному вигляді
Зображені в карикатурах особи мають шаржовану зовнішність: спотворені пропорції тіла та обличчя, занадто великі носи чи вуха, занадто комічний вираз обличчя тощо. Часто карикатури супроводжують публіцистичні твори та політичну аналітику, активно використовуються на шпальтах засобів масової інформації. Адже завдання карикатури — критикувати певні соціальні, культурні та політичні явища за допомогою малюнка.
Політична карикатура неодмінно має бути актуальною та прив’язаною до певної події. Причому подія має бути достатньо відомою, аби реципієнти карикатур могли вловити суть іронії й те, що хотів зобразити художник-карикатурист. Окрім політичних карикатур також бувають гумористичні та побутові. Карикатура як жанр є важливою складовою свободи слова в суспільстві й державі, адже часто вона критикує дії влади.
Пояснення. Європейські та світові газети друкували безліч анекдотів і карикатур про відомих історичних постатей, історичні події, підписання договорів, пактів, угод тощо. За словами більшості журналістів, карикатура була одним із основних методів пропаганди та способом донести потрібну інформацію у нестандартному вигляді. Сьогодні ми використаємо карикатури, присвячені міжнародній політиці періоду 1939 року, а саме підписання пакту Молотова – Ріббентропа між Німеччиною та СРСР.
Історична довідка. ПАКТ МОЛОТОВА-РІББЕНТРОПА – договір про ненапад між Німеччиною та СРСР підписаний 23 серпня 1939 року наркомом закордонних справ СРСР В. Молотовим і міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом. Договір означав переорієнтацію у зовнішній політиці СРСР на зближення з Німеччиною.
Сторони зобов'язувалися утримуватися від нападу один на одного і дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо одна з них ставала об'єктом воєнних дій третьої сторони. Учасники угоди також відмовлялися від участі в угрупованні держав, "прямо чи опосередковано спрямованого проти іншої сторони". Надалі передбачався взаємний обмін інформацією в питаннях, що зачіпали інтереси сторін.
До договору додавався таємний додатковий протокол, яким встановлювалося розмежування країн Східної Європи на сфери німецьких і радянських інтересів на випадок "територіально-політичної перебудови" цих країн. Німеччина визнавала інтереси СРСР у Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії.
Етап ІІ
Пояснення. Учням пропонується попрацювати в групах. На кожну групу роздається зображення карикатури та роздрукований листок «Аналіз карикатури». Учні використовуючи запропоновану схемою аналізу карикатури та користуючись історичною довідкою «Пакт Молотова – Ріббентропа» (можна використати параграф підручника за 10 клас, де розкрита тема підписання Пакту) аналізують карикатуру. Після завершення обирають лідера, який представить результати роботи групи.
На фото: Американська карикатура на пакт Молотова — Ріббентропа 1939 року, на якій Гітлер промовляє до Сталіна: «Товаришу, ця війна породжує дивних коханців, чи не так?»
На фото: Американська карикатура на пакт Молотова — Ріббентропа під назвою «На цій гілці забагато друзів».
На фото: Британська карикатура 1939 року з підписом «Цікаво, скільки триватиме цей медовий місяць?».
«Прусський васалітет в Москві». Карикатура з польської газети «Муха», 8 вересня 1939. Підпис: «Пакт ми тобі, Ріббентроп підписали. Ти ручку нам поцілуй, пакт візьми, а що ми будемо далі робити — це ми ще подумаємо»
Етап ІІІ
Роздайте учням текст уривку із статті РИЖКОВА Ю. А. «Пакт Молотова – Ріббентропа як роковий вирок Європейського континенту».
Запропонуйте учням проаналізувати цей фрагмент і виявити засоби маніпуляції. Перед цим нагадайте учням, що таке факт, фейк, судження (інформація розміщена в пам’ятці).
Попросіть їх промаркувати текст на наявність фактів, суджень, фейків, маніпуляцій.
жовтим кольором — емоційно забарвлена / оціночна лексика / метафори (судження); зеленим кольором —факти; червоним кольором — неправдива інформація (фейк); синім кольором — перебільшення та надмірне узагальнення.
Пам’ятка: Факт (від лат. factum ― зроблене) - означає дійсність, подію, те, що реально відбулося.
Якщо інформацію можна довести ― це факт;
Якщо інформація містить особисту оцінку ― це думка;
Якщо інформація стверджується чи заперечується ― це судження;
Якщо факт перебільшується, узагальнюється чи розглядається однобоко ― це упередження.
Якщо присутнє емоційне забарвлення ― це думка, судження, упередження.
Очікувані результати*: учні отримають уміння працювати з джерелами та першоджерелами; уміння систематизувати інформацію, висувати гіпотези та оцінювати альтернативи; уміння аналізувати фото, символи, постери, інфографіку, інші візуальні ряди; уміння ідентифікувати та протидіяти мові ворожнечі; уміння ставити питання.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Запропонуйте учням закріпити отримані знання, уміння, навички виконавши вправу на визначення фактів, фейків, суджень. Роздайте кожному учню надруковану вправу.
Використані джерела*:
2. Друга світова війна в карикатурах: небезпечний шлюб Гітлера і Сталіна, брехливий пропагандист Геббельс, СРСР – нова загроза для післявоєнного світу. Історія у 20 ілюстраціях-мемах. Бабель | Розповідаємо про політику, культуру і суспільство в Україні. Останні новини детально і неупереджено. URL: https://babel.ua/texts/81749-druga-svitova-viyna-v-karikaturah-nebezpechniy-shlyub-gitlera-i-stalina-brehliviy-propagandist-gebbels-srsr-nova-zagroza-dlya-pislyavoyennogo-svitu-istoriya-u-20-ilyustraciyah-memah (дата звернення: 05.03.2023).
3. Пакт Молотова-Ріббентропа як роковий вирок Європейського континенту. ElAr :: Головна. URL: https://openarchive.nure.ua/items/32e80ceb-b68f-497b-addf-fdb7fe293699 (дата звернення: 05.03.2023).
4. Учасники проектів Вікімедіа. Пакт Молотова – Ріббентропа – Вікіпедія. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Пакт_Молотова_–_Ріббентропа (дата звернення: 05.03.2023).
