На жаль, часто можна почути твердження, що читати – це нудно, а художні тексті не є актуальними, особливо якщо писані вони у минулих століттях. Але чи так це? Можливо, ми просто читаємо не глибоко, не усвідомлено, а поверхово: читання заради читання. Так, у кожного свої книжкові смаки, але спробуймо спроєктувати зміст двох літературних творів на сьогодення та з’ясувати для себе, чи актуальні вони.
Спершу пригадайте творчість письменників, яких ви вивчали у 8 класі. Це Юрій Винничук та Володимир Дрозд.
- Які твори цих письменників ви вивчали?
Очікувана відповідь: Ю. Винничук повість-казка “Місце для дракона” та В. Дрозд оповідання “Білий кінь Шептало”.
2. Що спільного, можливо, ви помітили у вивченій прозі?
Очікувана відповідь: обидва твори були глибоко філософськими, насиченими метафорами, потребували вдумливого читання. Також в обох творах ми бачимо смерть (духовну та фізичну) нетипових особистостей, які здатні до марної жертви, але не здатні побороти обставини.
3. Оповідання “Білий кінь Шептало” змальовує людей певної доби. Що це за часи?
Очікувана відповідь: тоталітарний режим.
4. А зараз є актуальним поняття “тоталітаризму”?
Очікувана відповідь: так, можливо, адже деякі країни продовжують пригнічувати право на самовираження, право вибору, право свободи.
5. Чим це загрожує людині?
Очікувана відповідь: злиттям із масою, пригніченням індивідуального в собі, забороною самовираження, осудом за “нетипову” думку тощо.
6. Яких же філософських проблем торкається повість-казка “Місце для дракона”?
Очікувана відповідь: у цьому творі так само можна побачити заборону самовираження, нав’язування стереотипів, прагнення знайти крайнього, несправедливість, жертовність заради того, хто це не оцінить.
Дякую вам за відповіді. А тепер прошу витягнути картку (учитель пропонує обрати картку фіолетового чи блакитного кольору. Це випадковий вибір, оскільки картки односторонні і зовні виглядають однаково). Картки за покликанням https://docs.google.com/document/d/10XZ6gb2BavOH2cDmC_xvawSkUtVxtOHN/edit?usp=sharing&ouid=113133063491229803081&rtpof=true&sd=true
Відповідно до кольору об’єднайтесь у дві групи. Ми працюватимемо з інтерактивною дошкою. Перейдімо за покликанням https://cutt.ly/7KOANaM
Ви бачите наліпки двох кольорів. Кожна група працює зі своїм кольором. Погляньте на наліпки. Блакитні цитати – це який твір? (Ю.Винничук “Місце для дракона”). А фіолетові? (В.Дрозд “Білий кінь Шептало”). Вашим завданням буде прочитати цитати з творів та поміркувати, які актуальні проблеми порушують автори? Чи можемо ми у 2022 році знайти відголос у рядках? Майте на увазі, що Дрозд написав оповідання 1965 року, а Винничук – 1990. Сформулюйте тези відповіді на питання.
Очікувані відповіді:
В. Дрозд в оповіданні “Білий кінь Шептало” порушує такі проблеми, що є актуальними у 2022:
- виправдовування агресора, адже українці – дуже чутлива нація, яка вміє пробачати тих, хто на це не заслуговує;
- сподівання на “старших”. На жаль, нам присутній комплекс меншовартості, відчуття національної неповноцінності. Українці за кордоном могли помітити, що Україна має низку переваг, наприклад, діджиталізація, а українці часто вважають свою батьківщину відсталою;
- страх перед змінами. Краще нескінченно терпіти, бо раптом буде гірше. Але успіх залежить від рішучості та наполегливості. Під лежачий камінь вода не тече;
- страх індивідуальності, адже це велика відповідальність -бути особливим, вирізнятися, прагнути іншого життя;
- краще бути вільним умовно, а не реально, адже це може обернутися на “батіг”. Україна не захотіла бути вільною умовно, тому ми організували Євромайдан. Наша країна обрала свій шлях, тому, незважаючи на “батіг”, досягне своєї мети, а не буде “сіренькою серед сіреньких”, щоб конюх Степан хвицав батогом.
Ю. Винничук у повісті-казці “Місце для дракона” порушує такі актуальні для 2022 року проблеми, як:
- нечулість народу. Ми вже протягом 30 років маємо незалежність, але досі українська мова є меншовартісною, українське кіно не є популярним, українське книговидавництво ніяк не розбереться з квотами на іноземний продукт;
- звичка шукати винного. У першу чергу кожен з нас відповідальний як за себе, так і за свою державу. Усе потрібно починати із себе: прибирати сміття, ставитися толерантно до всіх людей, говорити українською, дотримуватися правопорядку тощо;
- відмінність від інших. Україна, Росія та Білорусь завжди якось тісно перепліталися, “дружили”, але українці обрали свій шлях, на який нас, на жаль, не відпустили так просто, тому зараз відстоюємо своє право на самовираження на полі бою;
- політика країни-агресора, що не терпить “крилатих”, не терпить “відходу від традицій”, називаючи це загрозою,прикриваючи турботою про державність, а за спільника бере народ, що завдяки брудній пропаганді починає вірити в “іноземних мух” та всюди вбачати зло. Та чи не обернеться така політика проти її зачинателя?
Зробімо висновок з опрацьованого. Яку б спільну ідею для обох творів ви виокремили?
Очікувана відповідь: “крилаті” можуть стикатися з багатьма проблемами на шляху до мрії. І тільки від них залежить, ким вони стануть: сірим пристосуванцем чи білим конем та єдиним у своєму роді драконом-пацифістом.