info@aup.com.ua
+380 67 372 2733
Предмети: Інформатика
Застосування: На уроці
Вік/клас: 10 клас, 9 клас
Методи: Аналіз медіатекстів, Групова робота, Дискусія, Критичне мисленння
Теми медіаграмотності: Інфобезпека, Маніпуляція, Пошук і збір інформації, Реклама

ПІБ автора(ки) *: Парандій Леся Петрівна

Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте*: Нововелідницький ліцей Словечанської Сільської ради

Ваша посада*: вчителька математики та інформатики

Короткий опис вправи, анотація*:  Вправа створена для учнів 9 - 10 класів на основі справжніх ситуацій, які дуже часто зустрічаються в усіх соціальних мережах.  Може бути використана вчителями на уроках інформатики та класними керівниками при проведенні виховних годин. Час для виконання -  20 хв. Робота в групах. Клас ділиться на 3 групи. Кожна група від вчителя отримує повідомлення в classroom або у конверті (За бажанням та можливістю учнів можна подати інформацію за допомогою QR-коду). Учням необхідно проаналізувати отриману інформацію на достовірність, виявити загрози, які можуть містити ці повідомлення, та розказати про способи попередження загроз.

Мета вправи/заняття*: поглибити знання учнів про безпеку роботи в Інтернеті, навчити оцінювати достовірність інформації в соціальних мережах.

Необхідне обладнання/матеріали*: Смартфони для отримання повідомлень, або конверти із повідомленнями для кожної групи. 

Детальний опис вправи/уроку*

Вчитель надсилає учням у classroom або роздає конверти із завданнями учням, попередньо поділивши клас на три групи. Учні протягом 5 - 7 хвилин аналізують ситуацію, а потім по-черзі розказують про свою ситуацію. Чи є правдивою інформація чи несе загрозу?

Ситуація 1.  Телеграм-канал «Файний Тернопіль» інформує про те, що мобільні оператори створили спеціальний додаток, за допомогою якого можна налаштувати інтернет, який працюватиме постійно, навіть при відсутності електроенергії. 

«Через відключення світла та погіршення інтернету оператори мобільного зв’язку нарешті зробили додаток, через який можна налаштувати постійний 4 g інтернет – Foruyou.App4G.  Також в інструкції вказано, як отримати безкоштовне поповнення тарифу на суму 300 грн.»

Допис містить активне гіперпосилання на скачування додатку та інструкцію з отримання коштів, проте це посилання перенаправляє не на відповідну інформацію, а на новинний Телеграм-канал, на який потрібно підписатися, щоб дізнатися деталі.

Це правда чи ні? Чи є тут якась загроза?

https://hronika.com.ua/wp-content/uploads/2022/12/skrin-1024x585.png

Насправді ніяких мобільних додатків для безперебійного користуванням інтернетом ніхто не створював.  Це можна перевірити на сайтах найбільших операторів – Київстар, Vodafone, lifecell. Так само, як і у магазинах мобільних  додатків для телефонів з Android та IOS.

Подібними  постами про «безкоштовні» послуги  Телеграм-канали лише збільшують кількість охоплення та переглядів виключно у власних інтересах.

Ситуація 2. Вам хтось із ваших знайомих надіслав повідомлення у фейсбук. Нова пошта проводить виплату державних субсидій. Щоб отримати 4000 грн. перейдіть за посиланням. Під постом про розіграш дуже багато позитивних відгуків і жодного негативного. 

Перейшовши за посиланням ви попадаєте на псевдо сайт Нової пошти де повинні пройти простий тест для активації. Вам дають 3 спроби відкрити пакунок в якому може попастись приз. Відкривши третій пакунок вже є переможцем і вам лише потрібно переслати повідомлення з розіграшем декільком друзям або загальнодоступним групам для того, щоб отримати СВОЇ виграні кошти. Після того як ви  поширите їхнє повідомлення поміж своїх друзів, у вас попросять залишити свої особисті дані. Номер телефона, адресу, номер банківської карти та тому подібне. Що ви будете робити у цій ситуації?

https://lokachi.rayon.in.ua/upload/news/14/2022-07/29-A2FMLXq3/NOVA-POSHTA4__62e3f52f22fa5.jpg
https://lokachi.rayon.in.ua/upload/news/14/2022-07/29-A2FMLXq3/FF__62e3f5193449e.jpg

Тут ми можемо побачити вид шахрайства, що називається фішинг.

ФІШИНГ –  (англ. phishing – риболовля) — вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів. Шахраї намагаються змусити користувачів самостійно розкрити конфіденційні дані – наприклад, надсилаючи електронні листи з пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису, що містять посилання на сайт.

Ситуація 3. Ви у Instagram отримали у ПП лист. Привіт! Мене звати Кетрін, мені 16 років. Я народилась і проживаю у США, але мої батьки з України. Вони ще до мого народження проживали на Львівщині. Я бачу що ми з тобою приблизно одного віку. Давай будемо дружити! Я так хочу допомогти комусь у такий тяжкий час для України.

Чи може проста переписка нести якусь загрозу?

Спілкування з незнайомцями в Інтернеті може завжди нести небезпеку, тому краще спілкуватися зі знайомими у реальному житті людьми. Також можна закрити від незнайомців свою сторінку у соціальних мережах та список друзів. Перевіряйте все, що надсилаєте знайомим та незнайомим людям, все, що публікуєте в Інтернеті, за допомогою Тесту Білборда: «Чи готовий(а) я побачити цю інформацію/фото на білборді або стінах біля входу в мою школу?»

У випадку Інтернет-погроз слід припинити листування, не надсилати фото чи гроші і тим більше не зустрічатися зі злочинцем у реальному житті, зробити скрін всього листування, звернутися до довіреного дорослого (рідних, вчителя, шкільного психолога або соціального педагога у школі) та звернутися разом у поліцію.

Якщо потрібна допомога, але важко розповісти дорослим, то звернутися на дитячу гарячу лінію 116 111, яка працює за таким графіком пн-пт, 12:00 – 16:00.

Якщо дізналися, що ваші приватні зображення хтось поширює в Інтернеті, потрібно негайно зробити скрін тих сторінок, де розміщені світлини. Потім потрібно звернутися до дорослого, якому ви довіряєте, це може бути старший брат/ сестра, батьки, вчитель, психолог в закладі освіти або будь-яка інша доросла людина. Звернутися разом до служби підтримки відповідної соціальної мережі з проханням видалити ці матеріали. Зв’язатися з батьками дитини, яка розповсюджує ці зображення, із проханням зупинити поширення фото та видалити їх зі всіх пристроїв.

Очікувані результати*

 Учні оцінюють правдивість інформації в контексті розв’язання життєвої ситуації;

критично оцінюють інформацію, отриману з різних джерел; 

розпізнають небезпечні ситуації під час спілкування у соціальних мережах;

наводять аргументи щодо надійності джерел і достовірності інформації в медіа текстах.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи*: Учні ланцюжком називають основні загрози, які чатують на користувачів Інтернету:

загроза зараження комп'ютерними вірусами;

можливість розголошення приватної інформаці;

велика кількість неперевіреної та неправдивої інформації;

використання різноманітних схем шахрайства;

велика ймовірність зустрітись зі сценами насильства, порнографією, жорстокістю.

Обов’язково всяку сумнівну інформацію потрібно перевірити на достовірність на офіційних сайтах організацій, від імені яких поширюється інформація.

Використані джерела*

  1. Специфіка розробки дидактичних матеріалів для формування медіаграмотності школярів. Інтернет ресурс. https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/9011
  2. Інтернет ресурс. https://stop-sexting.in.ua/category/pr/
  3. Шахрайство в мережі: Локачинщиною шириться фейковий розіграш нібито від Нової пошти. https://lokachi.rayon.in.ua/news/532564-shakhraystvo-v-merezhi-lokachinshchinoyu-shiritsya-feykoviy-rozigrash-nibito-vid-novoi-poshti.
  4. https://hronika.com.ua/novyny/fejk-pro-bezperebijnyj-internet-i-bezkoshtovne-popovnennya-rahunku/
magnifiercrossmenuchevron-down linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram