На уроці біології з теми «Елементарна розумова діяльність. Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення. Використання елементарної розумової діяльності тварин в умовах війни» взяті з Інтернет ресурсів в якості дидактичних матеріалів (світлини, відеосюжети, тексти) з прикладами поведінки різних тварин (які живуть в природніх умовах або поруч з людиною) робота з якими передбачала визначення форм поведінки тварин, порівняння розумової діяльності різних тварин в умова війни, виділяти індивідуальні особливості формування набутої поведінки тварин, здійснювати аналіз, декодування інформації та її осмислення, вміння передбачати результат та робити висновки.
Формування ключових компетентностей: саморозвитку й самоосвіти - створення проблемних ситуацій, уміння розв’язувати завдання; інформаційної – відпрацювання вмінь робити висновки й узагальнення; соціально-трудової – вміння, спираючись на отримані знання, самостійно працювати, розвивати гнучкість отриманих знань; комунікативної – вміння працювати в групі.
Формування предметних компетентностей: розширити знання учнів про форми поведінки тварин; навчити розпізнавати форми поведінки тварин та вміти характеризувати вроджену та набуту поведінку тварин; сформувати поняття про еволюцію поведінки тварин, її пристосувальне значення в житті тварини; розвивати критичне мислення задля ефективної роботи з інформацією та розпізнавання візуальних маніпуляцій; розвивати уміння спостерігати, робити висновки та узагальнення; розвивати логічне мислення, мову, пам’ять, увагу; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до прекрасного, інтерес до предмету.
мультимедійне оснащення (інтерактивна дошка), презентація для супроводу уроку, роздавальний матеріал (роздруковані тексти, світлини).
Елементарна розумова діяльність. Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення. Використання елементарної розумової діяльності тварин в умовах війни.
І. Організаційний етап.
Розминка «Епіграф»
Висловіть свої думки стосовно даного висловлювання:
«Невідомо, як тварини розуміють людей, тільки вони їх, поза всяким сумнівом, розуміють. Можливо, існує якась мова, яка не залежить від слів, і її розуміють всі на світі. Можливо, в кожній істоті прихована душа, і вона може без слів спілкуватися з іншими душами». Френсіс Бернетт, «Маленька принцеса» Про яку мову спілкування з тваринами хотіла повідомити нам авторка? Чи доводилось вам відчувати повне взаєморозуміння з домашнім улюбленцем? Дуже добре, коли в світі панують взаємоповага, розуміння, щирість та любов. Бажаю вам на уроці працювати в такій доброзичливій, приємній атмосфері та відкривати нові таємниці природи. Тож пізнаємо цей прекрасний, неповторний, цікавий світ природи!
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів
Тестові завдання
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів
Пригадайте, що таке вроджена та набута поведінка?
Ви бачите на цих світлинах барлоги різних ведмедів (зображення вивести на екран м/д). До речі, барліг уміють будувати всі ведмеді, і навіть ті , яких вигодувала людина.
Звідки вони знають як його будувати? Чи однакові ці барлоги? Чому? 
Барліг Бурого ведмедя
Барліг Гімалайського ведмедя
Барліг Білого ведмедя
Оголошення теми та визначення мети уроку
ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу
Мозковий штурм
Чи може поведінка тварин змінюватися протягом їхнього життя? Чому?
Чи здатні тварини передавати набутий досвід своєму наступному поколінню?
Що таке елементарна розумова діяльність?
(Короткі відповіді учнів записати на дошці для порівняння з відповідями після опрацювання нового матеріалу).
Вправа «Передбачення» (на екран виводиться зображення Синиці блакитної, яка сидить на пляшці молока). Що робить синиця на пляшці з молоком?
Робота з текстом за методикою «Читання з передбаченнями».
Чим живиться цей вид синиці?
Усю весну й літо синиці блакитні активно живляться безхребетними: комахами, гусінню тощо. Учені кажуть, що жовте забарвлення на грудях самця є ознакою того, скільки саме жовто-зеленої гусені з'їв птах через високий вміст кератинового пігменту в раціоні. А що більше жовтизни, то привабливіший самець для самок.
Чи можуть синиці змінити свій раціон, живитись іншою їжею?
Проте в 20-х роках минулого століття в синиць блакитних, здається, прокинулися цілковито інші смаки в їжі, а саме - до молочних вершків! Щоб добути смачну поживу, синиці блакитні навчилися відкривати воскові ковпачки на молочних пляшках. Мешканці одного з британських містечок уперше помітили птахів, які розколупують воскові кришечки на щойно доставлених пляшках із молоком і ласують вершками, які зібралися на поверхні молока. Упродовж 20 років вивчення такої незвичної для птахів поведінки вчені з'ясували, що вона поступово ширилася серед синиць усього Сполученого Королівства. Зграї синиць блакитних буквально переслідували місцевих перевізників молока. Еволюційного пристосування до нового збагаченого жиром джерела їжі зазнала травна система птахів.
Чи зможуть синиці пристосуватись до нового виду кришечок на молочних пляшках ?
Не стала на заваді синицям і алюмінієва фольга, якою на початку 1950-х років почали запечатувати молочні пляшки. Синиці просто проштрикували її своїми гострими дзьобиками. Проте такій поведінці настав раптовий кінець усього за кілька років, коли у Великій Британії зрештою запровадили нові ємкості для молока, крізь стінки яких уже не могли проникнути пташині дзьоби.
Чи можуть синиці передати набутий досвід наступному поколінню?
Учені називають цей досвід синиць передачею знань від одного покоління до іншого. Статистичний аналіз поширення цього явища вказує на те, що птахи дійсно вчилися тактиці поведінки, спостерігаючи за своїми побратимами. Хоча, ймовірно, така поведінка зародилася не в одного птаха.
Чи можуть інші птахи так відкривати пляшки та передавати свій досвід птахам свого виду? Чому?
Окрім блакитних синиць, відкривати молочні пляшки вміли також і вільшанки. Але це явище ніколи не набувало такого масового поширення серед цього виду птахів. Ймовірно, через те, що вільшанки позбавлені соціальних навичок, на відміну від синиць, чия зграйна поведінка перетворила їх на великих прихильників спостережень один за одним.
Ви вже знаєте, що поведінка тварин має дві взаємопов’язані складові – вроджену і набуту. Вроджена поведінка передається у спадок нащадкам від батьків. Набута поведінка – це отриманий досвід тварини під впливом відповідних умов протягом певного часу. Світ змінюється і щоб вижити в ньому тваринам необхідно навчитися пристосовуватися до цих змін, здійснювати певну розумову діяльність. Нажаль, нині наша країна переживає нелегкі часи війни. Війна, яка забрала життя, скалічила та понівечила не тільки людей… Багато домашніх тваринок залишилось без господарів, житла, піклування.
Робота в групах.
Завдання для групи № 1. Перегляньте відеосюжет «Як українці в умовах воєнного стану піклуються про тварин» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=J7UuyhqGkzQ . Опрацюйте дану вам інформацію. Підготуйте аргументовану відповідь на запитання: Чи може людина допомогти адаптуватися тваринам в умовах війни? Як?
Створіть пам’ятку, алгоритм дій «Як допомогти тваринам в умовах війни.»
Завдання для групи № 2. Опрацюйте дану вам інформацію (текст Пухнастий батальйон. Як тварини допомагають на війні). Підготуйте аргументовану відповідь на запитання: «Чи можуть тварини допомогти людям вижити в умовах війни? Яку допомогу надавали тварини? Який вид поведінки при цьому здебільшого використовують тварини? Який стимул кінологи використовували для вироблення певних навичок у тварин?»
Пухнастий батальйон. Як тварини допомагають на війні
Андрій Оленін, кореспондент LB.ua
Собаки, давні помічники людини, не лишаються осторонь і війни. Вони теж допомагають у боротьбі з російським агресором: беруть участь у розмінуванні, патрулюють вулиці, виявляють ДРГ, боронять блокпости, евакуюють людей з гарячих точок, волонтерять і навіть збирають гуманітарну допомогу.
Пес-сапер Патрон
З початку війни велику популярність здобув пес породи джек-рассел-тер’єр на ім’я Патрон. Він розміновує Чернігівщину у складі обласного підрозділу ДСНС. Свою службу Патрон почав у шість місяців і допомагає підрозділу саперів уже майже два роки.
«Патрон працює у нас сапером у групі з піротехнічних робіт, цілодобово, 247. Виїжджає з нами на всі виклики з розмінування, присутній при знищенні боєприпасів. Коли обходимо місцеве населення, він допомагає проводити інструктажі. Приносить дітям радість, усі хочуть сфотографуватися з ним», - розповів в ефірі всеукраїнського телемарафону майор служби цивільного захисту Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, хазяїн Патрона Михайло Ільєв.
Ім'я песику дав син Михайла, який, до речі, теж цікавиться вибуховими пристроями та буває на навчаннях ДСНС. У саперному підрозділі Патрона називають талісманом. Він підбадьорює рятувальників, надихає їх, навіть коли вже немає сил. Також Патрон допомагає безпосередньо і в розмінуванні
«У нього є вміння шукати вибухові прилади. Ми його навчаємо, з кожним днем його здібності стають кращими. Робимо все, щоб він став спеціалістом широкого профілю у нашій справі», - розповідає Михайло Ільєв. Патрончик, як його лагідно кличуть рятувальники, полюбляє сир. За бажанням йому можна передати різні смаколики «Новою поштою». По адресу можна звернутись до Головного управління ДСНС у Чернігівській області. «Сирочок ми йому даємо за повне виконання робіт. А коли він усе робить правильно - даємо інші заохочення», - розказав сапер.
8 травня отримав державну нагороду "За віддану службу” від президента України Володимира Зеленського
Кудлата провідниця Ніколь
Рятувати людей з гарячих точок допомагає собака Ніколь. Зі своєю власницею, провідницею Марією (ім'я змінено) вона евакуює людей з охоплених війною регіонів України.
Під час евакуації дітей з особливими потребами з Донеччини до Польщі Ніколь потоваришувала з ними. «Коли ми вивозили дітей до Польщі, Ніколь дуже себе проявила. Вона гралася з дітьми, вони водили її на повідці, гладили, робили масаж. Так, крок за кроком, вона стала спілкуватись з людьми, більше до них тягнутись. Іноді гукаю: «Ніколь, ти де?» А мені хтось із пасажирів каже: «А вона біля мене». У неї є чуйка на людей, яких треба підбадьорити. Один пасажир мені розповів: «У мене сталося горе, і ось до мене прийшла собака, і вже не так сумно», - згадує провідниця.
Так Ніколь подружилися з дівчинкою Євою. Виявилося, що Єву з мамою тато відправив до Польщі, а сам пішов добровольцем на фронт. Дівчинка дуже засумувала, а Ніколь її розвеселила
Я допомагаю місцевому притулку для тварин. Ніколь завжди якимось чином знаходить собак, яким потрібна допомога. То вона маленьку вівчарку від собак відбила, то знайшла в підвалі цуцика і мені принесла. У мене не завжди вистачає коштів, і я звертаюсь до притулку, що мені треба віддати собаку, бо завтра в рейс. І люди приїздили, забирали в мене цих собак. Ці волонтери мені запропонували завести для моєї собаки Instagram. Я так і зробила”, - каже Марія. Соцмережі підкорив образ Ніколь у шапці провідниці. Марія розповідає, що фото було зроблено під час евакуаційного рейсу.
Собака-провідниця Ніколь Кейт патрулює метро
Фото: надано автором
На варті Київського метрополітену бельгійська вівчарка Кейт. Вона із заступником керівника Кінологічного центру Національної поліції в місті Києві, старшим лейтенантом Віталієм Литвином шукає вибухівку та зброю, а у вільний час розважає переселенців на центральному вокзалі столиці.
Фото: надано автором
«Ми виконуємо превентивні заходи з пошуку вибухівки і зброї в метро. В основному там, де багато людей і великий пасажиропотік. Це станції "Деміївська", "Видубичі", "Житомирська" та "Святошин". Там ми шукаємо підозрілі речі, оглядаємо багаж людей», - розповідає Віталій Литвин. Більше за все Кейт любить іграшки. Як каже кінолог, «за них вона життя віддасть». Це через специфіку дресирування, пояснює поліцейський: собак, які шукають вибухівку, навчають за допомогою гри; щоб отримати забавку, Кейт повинна знайти небезпечні предмети
У вільний від роботи час Віталій і Кейт їдуть на київський вокзал.
«Коли не наша зміна, ми розважаємо дітей, переселенців і тих киян, які виїжджають. Це працює як психологічна терапія. Намагаємось трохи розрядити ситуацію. Щоб діти, які приїздять з гарячих точок, погралися трішки з собакою і на якийсь час відволіклися від того жаху, який вони пережили», - розповів Віталій. Також Віталій з Кейт працюють на обшуках підозрюваних у злочині і приїздять на виклики з розмінування.
Кіра на варті Київської тероборони
Бельгійська вівчарка Кіра на передніх рубежах боронить столицю у складі 112 Бригади територіальної оборони Києва. Вступити до її лав вирішила самостійно - прибігла на блокпост і залишилась. Кіра готова покусати і навіть загризти будь-якого окупанта, який захоче прийти до Києва.
«Вона прийшла до нас у перші дні війни. Може, господарі кудись виїхали, як більшість киян, може, у машині для неї не знайшлось місця», - розповідають військові.
Коли бійці будували блокпост, Кіра допомагала підносити інструменти. Вівчарка була з хлопцями на стрільбах. Її не злякали постріли та вибухи. Собака супроводжує від позицій до місця перепочинку. Воїни розповідають, що Кіра першою чує, коли щось негаразд. Жартують, що вівчарка знає дуже багато таємних секретів підрозділу, але точно не розкаже їх ворогу.
Лабрадор Арчі - фахівець зі зброї
У Запоріжжі вже п'ять років сумлінно виконує свої обов'язки чорний лабрадор Арчі. Разом з молодшою кінологинею Веронікою Лещенко пес шукає зброю та вибухівку.
«Арчі у нас спеціаліст зі зброї та вибухівки - це його профіль. Якщо щось є, ми завжди знайдемо. На блокпостах він перевіряє автівки, також працюємо на залізничному вокзалі, обшукуємо новоприбулі поїзди та багаж. Виїжджаємо на місця, де знаходять підозрілі предмети. Через війну в нас подвійне навантаження», - розповідає кінологиня. Арчі - дуже серйозний і норовливий пес, налагодити з ним контакт непросто. Вероніка Лещенко розповідає, що шукала з ним контакт 1,5 місяця. Його не заохотити їжею, денний раціон він може розтягнути на два. Як і всі лабрадори, Арчі дуже активний, найбільше йому подобається гратися з м'ячем. «Якщо переважно лабрадори їдять усе, то мій ні. Робота в нього виставлена не через їжу, а через м’яч. За ним він труситься найбільше. Його він отримує, коли знаходить певні речі», - каже Вероніка Лещенко. Вероніка та Арчі також перевіряють вантаж і людей, які евакуюються з окупованих територій на півдні країни. Кінологиня розповідає, що дуже чекає, коли звільнять тимчасово окуповані території Запорізької області. Каже, що для неї та Арчі там буде багато роботи.
Чотирилапі Байрактари
За час російсько-української війни безпілотник "Байрактар" став легендарним. Поки дрони нищать бронетехніку ворога, поліцейським і нацгвардійцям допомагають чотирилапі. На одну з позицій гвардійців першого дня війни прибився пес і вирішив залишитися. Назвали його Байрактаром.
Байрактар у Нацгвардії
Бійці розповіли, що Байрактар - це їхня таємна зброя. Тварини на передовій – це не тільки антистрес, а й додаткові очі та вуха. «Це наша головна зброя. Він першим ловить фішку і вказує на можливу небезпеку. Як і ми, несе службу цілодобово», - повідомляють у пресслужбі Нацгвардії.
Блогер кіт Степан – волонтер
Коти теж допомагають Україні як можуть. У листопаді минулого року кіт Степан з Харкова став зіркою соцмереж. На сторінку Степана підписались 1,3 мільйона людей. Після початку війни нових дописів і сторис не з'являлося два тижні. «24 лютого рано-вранці ми були вдома і спокійно спали. О 5-й ранку було чутно вибух, і я крізь сон навіть не зрозуміла, що то було. Приблизно через пів години ми почули інші вибухи, задрижали вікна, я підскочила і зрозуміла, що відбувається щось жахливе! Наступ та обстріл Харкова. Ми зрозуміли, що в наш дім прийшла війна», - розповіла власниця кота Анна. Із котом вона змогла евакуюватися до Польщі, після цього поїхала до Франції. Після переїзду Степан зайнявся волонтерством. Він почав збирати кошти для порятунку тварин найбільшого в Україні Миколаївського зоопарку. На сторінці кота в Instagram з'явився допис із закликом доєднатися до збору коштів. «Ваш внесок безцінний – завдяки вашій підтримці ми зможемо забезпечити гідний догляд та лікування для кожної тварини в Україні», – йшлось у дописі від імені харківського кота. Станом на 28 березня коту вдалось зібрати 10 тисяч доларів
По закінченню роботи учасники груп презентують результати своєї роботи, обмінюються враженнями.
Евристична бесіда
Чи можна вважати досвід отриманий тваринами під час їхнього тренування проявами розумової діяльності?
Чи можуть вижити домашні тварини без людей?
Чи має право людина кинути напризволяще своїх «пухнастиків»?
Тож ви впевнилися, що домашнім тваринам важко існувати без нас, а нам – без них. Давайте завжди пам’ятати, що «ми відповідаємо за тих, кого приручили».
VІ. Узагальнення та систематизація знань.
«Відкритий мікрофон»
Чи згодні ви з висловами цих відомих людей ? Чому? Поясніть.
Коли мені заперечують, що тварина – це не особистість, то я відповідаю, що особистість починається саме там, де кожне з двох істот грає в житті іншої істоти таку роль, яку не може відразу взяти на себе жоден з інших родичів. Іншими словами, особистість починається там, де вперше виникає особиста дружба.
Конрад Лоренц
Коли що-небудь робить тварина, ми називаємо це інстинктом; коли теж саме робить людина, ми називаємо це розумом.
Уілл Каппі
Кішки – вони інші. Кішка не змінює ставлення до людини, навіть якщо це в її інтересах. Кішка не може лицемірити… Якщо кішка любить тебе, ти це знаєш. Якщо не любить – теж знаєш.
Стівен Кінг
Тварини знають набагато більше, ніж люди. Собаки можуть заздалегідь відчути землетрус. Птахи пролітають половину земної кулі, щоб відшукати своє гніздо. Якби люди частіше слухали тварин, вони б не робили стільки помилок.
Хелен Браун
Корекція знань.
Згадаємо запитання та ваші відповіді на них, які були на початку вивчення матеріалу:
Чи може поведінка тварин змінюватися протягом їхнього життя? Чому?
Чи здатні тварини передавати набутий досвід своєму наступному поколінню?
Що таке елементарна розумова діяльність? Спробуйте доповнити ваші попередні відповіді.
Висновок. Вроджена поведінка використовується тваринами за певних стандартних, передбачуваних умов, взаємопов’язана з проявом певних інстинктів, які передаються нащадкам від батьківських організмів. Набута поведінка формується під впливом отриманого досвіду протягом існування тварини та дозволяє їй пристосовуватися до різних змін в навколишньому середовищі.
Очікувані результати:Учень/учениця
Інфомедійна грамотність Учень/учениця
уникає дії маніпулятивного впливу зображень або заголовків
Взаємооцінювання роботи учнів. Використання прийому «Похвала» ( учні визначають найкращу роботу своїх однокласників).
Винахідливість тварин часто дивує та захоплює нас. Тварини не ведуть себе так, як люди. Вони б’ються, коли потрібно битися, і вбивають, коли потрібно вбити. Але вони ніколи не обернуть усю свою природну винахідливість і тямущість лише на те, щоб винайти новий спосіб покалічити життя іншої живої істоти.
Річард Адамс,«Мешканці пагорбів»
[Електронний ресурс] режим доступу https://lb.ua/society/2022/05/14/516682_puhnastiy_batalyon_yak_tvarini.htm
