Тулбокс уроків медіаграмотності

Фінансові шахрайства під час війни в інтернеті.

Предмети: Громадянська освіта, Медіаграмотність в умовах війни, Фінансова грамотність
Застосування: На уроці, Поза уроком, Поза школою
Вік/клас: 10 клас, 11 клас
Методи: Аналіз медіатекстів, Декодування, Кейси
Теми медіаграмотності: Громадянські права і свободи, Інфобезпека, Реклама
П.І.Б. автора: Ганна Горленко, медіапедагог, до 2020 - вчитель-методист, відмінник освіти України, вчителька економіки Хмельницької гімназії №1 імені Володимира Красицького; авторка посібника «Медіаосвіта на заняттях з фінансової грамотності» https://www.aup.com.ua/19307-2/
Короткий опис вправи, анотація:

Мета під час активної фази українсько-російської війни  аферисти знайшли ще й додаткові способи «вилучення коштів». Це пов’язано з тим, що значна частина населення України опинилася в скрутному становищі - окупації, евакуації, обстрілах, втратою роботи і відсутності джерел існування. Емоції страху, жалю, співпереживань, постійної тривоги охоплюють кожного з нас.  В такому стані користувачі часто не вдаються до ретельної перевірки постів та в новинній стрічці і стають легкими жертвами  фінансових махінаторів.. Заняття може бути проведене, як для учнівства під час курсу фінграмотності, так і для батьків та освітян.


Мета вправи/заняття:

Сформувати навички виявлення і запобігання фінансовому шахрайства,  ознайомити з основними правилами фінансової гігієни в умовах воєнного часу


Необхідне обладнання/матеріали:

Мультимедійне обладнання


Фінансові шахраї вже давно використовують інтернет для виманювання грошей довірливих українців, постійно вдосконалюючи методи психологічного впливу.  А під час активної фази українсько-російської війни  аферисти знайшли ще й додаткові способи «вилучення коштів». Це пов’язано з тим, що значна частина населення України опинилася в скрутному становищі – окупації, евакуації, обстрілах, втратою роботи і відсутності джерел існування. Емоції страху, жалю, співпереживань, постійної тривоги охоплюють кожного з нас.  В такому стані користувачі часто не вдаються до ретельної перевірки постів та в новинній стрічці і стають легкими жертвами  фінансових махінаторів.

Найбільш поширеними схемами за визначенням фахівців Національного банку України та медіа – аналітиків з лютого 2022 року в країні є наступні:

  1. Оренда житла, якого не існує
  2. Фейкові оголошення про евакуаційні перевезення і продаж військової амуніції
  1. Фейковий збір грошей
  2. Фінансова допомога з фішингом

Кейс 1. Передплата на картку при оренді житла,  евакуаційних перевезеннях, продажу військової форми та амуніції

Фінансові махінатори як  правило використовують спеціальні сайти оголошень, (наприклад платформу OLX чи приватні оголошення в соцмережах), на які громадяни заходять в тих випадках, коли мають потребу в певних послугах і товарах. Під час війни у українців виникли нові потреби, пов’язані з необхідністю виїзду родин  з регіонів де точаться бої, пошуку тимчасового  житла переселеними особами в безпечних регіонах, екіпірування мобілізованих до лав ЗСУ чоловіків та жінок. Шахраї не забарилися скористатися такою нагодою і вже з перших днів російської агресії почали використовувати інтернет для  своїх схем. Вони пропонують в оренду переселенцям неіснуюче житло, послуги перевезення приватними особами з гарячих точок біженців у безпечні місця, пропонують неіснуючу військову форму та спорядження. Основна схема полягає в тому, щоб отримати на картку передоплату від замовників, а після одержання коштів зникнути і перестати виходити на зв’язок.

Класична схема з передоплатою за житло виглядає так: шахраї ставлять спокусливо низьку ціну, щоб зацікавити орендатора. Піймавши жертву на гачок, переводять комунікацію до сторонніх месенджерів, де й вимагають аванс нібито за право перегляду квартири, попереднє бронювання чи гарантію заїзду. Іноді аферисти самі на декілька днів знімають житло, фотографують і виставляють оголошення про надання в оренду.

Аналогічною є схема  оманливих оголошень щодо  евакуації громадян з прифронтових поселень з бронюванням місця в транспортному засобі, що має бути підтверджена авансом на  банківську картку надавача транспортних послуг.

І за такою ж схемою працюють «продавці» неіснуючої військової форми та спорядження.

Наприклад, у  Тернополі наприкінці травня поліціанти затримали 32-річного жителя Львівщини, який продавав в інтернеті неіснуючі бронежилети, шоломи та військовий одяг. Таким чином він обманув 30 людей, отримавши від них сумарно 500 тис. грн.

https://zahid.espreso.tv/zhitel-lvivshchini-zarobiv-piv-milyona-griven-prodayuchi-neisnuyuchu-viyskovu-amunitsiyu

Отже, в усіх цих  ситуаціях злочинці просять внести передоплату на картку, а після отримання коштів зникають.

При купівлі військової форми та спорядження для бійців слід пам’ятати також те, що оголошена продавцем якість спорядження не може бути вами перевірена при отриманні замовлення: наприклад, як перевірити

якість бронежилету чи шолома? А оскільки частіше такі обладунки купуються для найрідніших людей мобілізованих до лав ЗСУ, то здійснювати такі покупки у невідомих інтернет – магазинах чи за приватними оголошеннями вкрай небезпечно.

Слід також повідомляти поліцію про випадки продажу через магазини військової форми з зазначенням на бірках «Власність ЗСУ» і «Гуманітарна допомога», оскільки такі факти свідчать вже скоєння кримінального злочину( ст.190 ККУ).

https://procherk.info/news/7-cherkassy/102712-v-umani-volonteri-vijavili-prodavtsja-formi-zbrojnih-sil-ukrayini

Як уберегтися?

  1. Під час війни взагалі бажано не робити передплат!
  2. Важливо пам’ятати, що добросовісні орендодавці просять оплату під час підписання договору оренди та передачі ключів. В інших випадках при вимозі передплати ви маєте запідозрити шахрайство з боку орендодавця.
  3. Слідкувати за повідомленнями з офіційних сайтів місцевих громад про організацію маршрутів та місць збору для евакуації. Евакуаційні рейси з небезпечних районів організовує держава. Вони безкоштовні. Також є багато небайдужих людей, які власним транспортом вивозять тих, хто цього потребує. Зазвичай вони гуртуються в тематичних спільнотах у соціальних мережах і передоплати не беруть. Іноді доводиться щось сплатити за послугу, наприклад, відшкодувати пальне, то тільки по факту, коли людину вивезуть.
  4. Якщо намагаєтеся самостійно знайти способи виїхати з небезпечного регіону з приватними або незнайомими особами наполягайте на передплаті готівкою в момент відправлення. Пам’ятайте, що безпечно купити квитки на потяг чи автобус можна лише на офіційних онлайн-ресурсах.
  5. При купівлі військової амуніції через інтернет домовляйтеся з продавцем про оплату товару після отримання (післясплата) товару.
  6. Не довіряйте рекламі військової амуніції в соціальних мережах «на правах реклами», як правило її розміщують аферисти, оскільки проста перевірка джерела реклами свідчить, що це сайти продажу жіночого одягу, косметики чи сувенірів.

Завдання. Перевірка оголошення на достовірність

Запропонуйте слухачам перейти за наступним посиланням

https://www.facebook.com/181136169138218/posts/1086976908554135/?sfnsn=mo

https://www.facebook.com/uaformua/

Після уважного ознайомлення з оголошенням попросіть слухачів запропонувати подальші дії, для перевірки достовірності.

Приклад:

https://www.facebook.com/181136169138218/posts/1086976908554135/?sfnsn=m

Просте клікання по назві  розповсюджувача реклами Tlufox-US у верхньому лівому кутку повідомлення виводить на інтернет- магазин жіночого й дитячого одягу:

А клікання по кнопці «У магазин» виводить на невідомий іноземний сайт:

Приклади правопорушень викритих поліцією:

1. Нацполіція: Затримано групу уманчан, які займались шахрайством з орендою житла. https://pro-vincia.com.ua/novini/news_krimnal/62907-nacpolcya-zatrimano-grupu-umanchan-yak-zaymalis-shahraystvom-z-orendoyu-zhitla.html
2. Кіберполіція викрила шахрая, який налагодив схему здачі в оренду неіснуючого житла вимушеним переселенцям. https://www.facebook.com/watch/?v=968688650464043

Кейс 2. Фейковий збір коштів на допомогу.

Благодійність – одна з головних рис українського характеру. Тим більше під час важких випробувань ми готові допомагати один одному. З початком російського нападу і під впливом тривожних новин кожен з нас відчував необхідність якось вплинути на події та зробите щось корисне для військових, пересіленців, дітей. Й коли не одразу розумієш, куди варто докласти зусилля, грошова допомога нужденним через один клік в інтернеті стає одним з способів полегшити відчуття винуватості. Шахраї негайно скористалися нашим психологічним станом.
В різних соціальних мережах зловмисники розповсюджують під вигаданими ніками або з орендованих акаунтів реальних осіб оголошення про збір коштів на:
– лікування дитини постраждалої від військових дій;
– лікування та реабілітацію пораненого бійця ЗСУ;
– придбання війькового обладнання та амуніції для конкретної військової частини ЗСУ;
– закупівлю гуманітарної допомоги тощо.
Як правило такі повідомлення супроводжуються занадто емоційно забарвленими світлинами, які негайно викликають біль, жаль, співчуття: фото хворої дитини, пораненого бійця на лікарняному ліжку, або емоційними закликами на кшталт: «Якщо не ми,то хто?», «На колінах вас благаємо, допоможіть!», «Максимальний репост!!!!» .
В повідомленнях також наводяться справжні номери банківських карток та ім’я отримувача благодійної допомоги. Але фактично вказані особи можуть бути шахраями, які збирають кошти занадто чутливих довірливих громадян на власні потреби.
Як уберегтися?
1. Занадто емоційні повідомлення від незнайомців про збір коштів слід ігнорувати одразу!
Перераховувати гроші слід виключно через офіційні сайти та тільки перевіреним фондам і волонтерам.
Національний банк України відкрив спеціальні рахунки для збору коштів:
– зробити швидкий переказ з картки на армію можна за посиланням:
https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces
– переказати кошти на допомогу українцям, постраждалим від російської агресії можна тут:  https://bank.gov.ua/ua/about/humanitarian-aid-to-ukraine

2. Якщо повідомлення прийшло навіть від знайомої людини, варто зателефонувати чи зв’язатися через месенджери для з’ясування обставин. Оскільки дуже часто акаунти користувачів можуть бути зламані кіберзлочинцями й без відома власника з них розповсюджуються оманливі прохання про допомогу.

3. В мережі Facebook створена загальнодоступна група «Стоп шахрайство! Рахунки фейкових зборів», яка займається перевіркою акаунтів осіб, які видурюють кошти в соцмережах https://bank.gov.ua/ua/about/support-the-armed-forces

В даній групі постійно публікується і оновлюється інформація про виявлених аферистів, їхні прізвища та номери рахунків.

4. Якщо з необережності ви все ж таки стали жертвою шахрая, не засмучуйтесь і не залишайте цей випадок поза увагою правоохоронних органів. Звертайтеся до органів Національної поліції з доказами (скріншоти волонтерського запиту про фінансову допомогу, квитанції про переказ особистих коштів, свідоцтва про те, що допомога не дійшла до отримувачів, тощо). Також, напишіть про це пост у соціальних мережах із зазначенням усіх деталей та особистості лжеволонтера, щоб інші люди не стали жертвами того ж самого збору Нагадуємо, що заволодіння чужими грошима чи іншим майном шляхом обману чи зловживання довірою підпадає під ознаки шахрайства, за яке передбачена кримінальна відповідальність за ст. 190 Кримінального Кодексу України

https://poltavske.tv/news/a8965d37-656e-4308-b41a-152d17f7c981

Завдання.

Аналіз шахрайських звернень про допомогу.
Продемонструйте аудиторії один з наступних скріншотів.
Попросіть уважно прочитати повідомлення й знайти ознаки того, що до даного повідомлення слід ставитися з обережністю. Як слід вчинити, якщо навіть дуже хочеться допомогти?
1. Збір коштів для придбання автомобіля для ЗСУ

https://finance.ua/ua/saving/moszenniczestvo-vo-vremia-vojny

Дмитро Попов з Кропивницького опублікував у Фейсбуці оголошення про те, що збирає гроші на мікроавтобус, який нібито необхідний для хлопців з полку «Азов», щоб «кожний поранений вчасно отримав медичну допомогу». Зрозуміло, що всі кошти, які надходили на картку, Дмитро Попов просто привласнював і жодного стосунку до «Азова» Дмитро Попов ніколи не мав.

2.Збір коштів для пораненої людини.

https://vesti.ua/uk/lite-uk/tourism-uk/prosyat-na-lechenie-i-predlagayut-6500-yepidtrimki-kak-obmanyvayut-v-seti

У квітні на Facebook з’явилася ця  сльозлива історія від Володимира, який служив у 51-й окремій механізованій бригаді, про порятунок дружини Тетяни. За словами Володимира, його дружина-волонтер 18 квітня везла до Маріуполя гумдопомогу захисникам, але мікроавтобус підірвали військові РФ. Тетяна вижила, але в неї важкі опіки всього тіла – 65%. Вона зараз перебуває в Ізраїлі на лікуванні, тож потрібно багато грошей, адже в сім’ї троє неповнолітніх дітей, найстаршій – вісім років, і всі вони чекають на свою маму. Отже, Володимир просить про фінансову підтримку. Ось тільки на фотографії, викладеній Володимиром з опікового центру, зображено не Тетяну, а 15-річного Ігоря Джорджика, який отримав опіки через вибух газу 3 січня 2020 року в будівлі сільського клубу на Тернопільщині.

Очікувані результати:

Сформовано навички виявлення і запобігання фінансовому шахрайства,  ознайлено з основними правилами фінансової гігієни в умовах воєнного часу


Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Завдання самостійно виявити випадки шахрайства


Використані джерела:
  1. Шахрайство під час війни: схеми, що діють зараз

      Як уберегтися від таких схем [Електронний ресурс. Режим доступу: https://finance.ua/ua/saving/moszenniczestvo-vo-vremia-vojny]

  1. У НБУ розповіли, як шахраї під час війни намагаються ошукати українців

Зловмисники маніпулюють на емоціях і потребах громадян. [Електронний ресурс. Режим доступу:https://lb.ua/economics/2022/04/07/512623_nbu_rozpovili_yak_shahrai_pid_chas.html