Тулбокс уроків медіаграмотності

Корюківка – 1943: анатомія злочину, білі плями, історичні паралелі

Предмети: Історія
Застосування: На уроці, Поза уроком, Поза школою
Вік/клас: 10 клас, 11 клас, Студенти
Методи: Аналіз медіатекстів, Групова робота, Кейси, Критичне мисленння, Мозговий штурм
Теми медіаграмотності: Інфобезпека, Критичне мислення, Маніпуляція
П.І.Б. автора: Вдовін Олександр Анатолійович
Короткий опис вправи, анотація:

На початку березня 1943 року у містечку Корюківка на Чернігівщині сталася жахлива трагедія – воєнні злочинці вбили 6700 (!) місцевих мешканців та спалили 1290 будинків.  Чи був шанс завадити такому розвитку подій та врятувати людей? Які причини недостатньої обізнаності суспільства (особливо серед старшого покоління) про злочин такого масштабу? Чому зараз ми знову спостерігаємо подібне на нашій багатостраждальній землі?


Мета вправи/заняття:

-  удосконалювати навички критичного та аналітичного мислення;

- розвивати вміння учнів помічати та нейтралізовувати інформаційні маніпуляції;

- спростовувати пропагандистські фейки та історичні міфи;

- поглибити знання учнів про Корюківську трагедії та інші події періоду Другої світової війни;

- формувати ключові та предметні компетентності учнів.


Необхідне обладнання/матеріали:

ноутбук та мультимедійний проєктор, презентація до уроку, роздавальний матеріал: 1) інфографіка для вступної частини уроку; 2) медіатексти  для роботи в групах; 3) інтернет-мем «Розпові вчительке» та шаблон для рефлексії (додатки 1 – 2).


І. Вступ 5 хвилин

На екрані демонструється інфографіка Українського інституту національної пам’яті «Найвідоміші населені пункти Європи, знищені нацистами». Спочатку учитель не повідомляє назву інфографіки та приховує кількість жертв у вказаних на слайді населених пунктах.

Інфографіка «Найвідоміші населені пункти Європи, знищені нацистами» (з прихованими даними)
Джерело: Український інститут національної пам’яті

Учитель. Перед вами мапа, на якій вказані сучасні кордони європейських держав, але стосується вона подій, що сталися у роки Другої світової війни на окупованих нацистською Німеччиною територіях

Стратегія «Евристична бесіда»:

  1. Наскільки на сучасному етапі важливі та відомі населені пункти, вказані на мапі?
  2. Чи доводилося вам раніше чути ці назви? Якщо так, то яких саме?
  3. Чим саме відомі ці населені пункти?
  4. Що, на вашу думку, може означати розмір квадратів-символів біля їхніх назв? 

У ході бесіди вчитель та учень доходять до висновків, що  зараз ці населені пункти маловідомі, але у контексті Другої світової війни у цьому переліку є доволі знакові назви, які пов’язані зі злочинами нацистів проти місцевого цивільного населення (Лідіце, Хатинь тощо) та припускають, що площа символів прямо пропорційно пов’язана з кількість жертв. Учитель демонструє повну версію інфографіки (з числом жертв), яка повністю підтверджує наведені учнями припущення.

Інфографіка «Найвідоміші населені пункти Європи, знищені нацистами»
Джерело: Український інститут національної пам’яті

Учитель. Як взагалі могла статися ця страшна трагедія з такою неймовірно великою кількістю жертв (особливо у порівнянні з іншими селами та містечками, назви яких ми бачили на мапі)? Чи був шанс завадити такому розвитку подій та врятувати людей? Які причини недостатньої обізнаності суспільства (особливо серед старшого покоління) про злочин такого масштабу? Чому зараз ми знову спостерігаємо подібне на нашій багатостраждальній землі? Тож давайте разом спробуємо пошукати відповіді на ці непрості питання!

ІІ. Основна частина 30 хвилин (15 хвилин на опрацювання матеріалів та підготовку + по 5 хвилин на презентацію виконаної роботи)

ГРУПА 1. “ДОСЛІДНИКИ”

Кейс №1

ЩО СТАЛОСЯ У КОРЮКІВЦІ В ЛЮТОМУ 1943 РОКУ?

Ресурси

Медіатекст №1. Бойовий наказ на розгром німецького гарнізону м. Корюківки 26.02.1943 р. (зі штабних документів партизанських з’єднань Олексія Федорова і Миколи Попудренка).

Медіатекст №2. Спогади про Корюківську трагедію Людмили Растальної.

Медіатекст №3. Портрет Олексія Федорова – командира Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання.

Медіатекст №4. Фотоколаж з жертвами нацистського терору в Корюківці.

Медіатекст №5. Світлина меморіалу у Корюківці.

Додаткові джерела інформації: Google, Wikipedia тощо

Завдання

1. Встановити логічний зв’язок між наявними медіатекстами.

2. Визначити привід, хід подій та наслідки Корюківської трагедії.

Бойовий наказ на розгром німецького гарнізону м. Корюківки 26.02.1943 р. (зі штабних документів партизанських з’єднань Олексія Федорова і Миколи Попудренка)
Джерело: Історична правда

Спогади про Корюківську трагедію Людмили Растальної
Джерело: Корюківська трагедія 1943 року: усна історія. Збірник документів і матеріалів. / Корюківська міська рада, Корюківський історичний музей; упоряд.: Л. О. Бабич, С. В. Бутко; відп. ред. С. М. Горобець. – Чернігів: Десна Поліграф, 2018. – 200 с.

Олексій Федоров – командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання
Джерело: Вікіпедія

Жертви нацистського терору в Корюківці
Джерело: Історична правда

Меморіал у Корюківці
Джерело: Вікіпедія

Прогнозовані тези учнівських доповідей:

■ Приводом для німецької каральної акції у Корюківці був напад у ніч на 27 лютого загонів партизанської групи військ офіцера НКВС СРСР Олексія Федорова на місцевий гарнізон, що складався в основному з угорських військових. Під час операції було вбито 78 солдатів і 8 захоплено в полон.

■ Нацистська каральна акція щодо жителів Корюківки відбулася 1–2 березня 1943 року: воєнні злочинці вбили 6700 людей та спалили 1290 будинків.

■ Радянські партизани могли врятувати принаймні частину мешканців Корюківки від загибелі, однак зумисне не зробили цього. Відповідно до офіційних даних, на початку 1943 року з’єднання першого секретаря Чернігівського обкому КП(б)У Олексія Федорова налічувало 12 загонів загальною чисельністю 5,5 тисяч бійців (більшість із них базувалася неподалік Корюківки, у сусідніх селах). За підрахунками істориків, кількість карателів, відряджених на «акцію відплати», становила лише 300—500 осіб. Наказу від командування якось допомогти і врятувати цивільне населення міста рядові партизани, які рвалися у бій, так і не отримали.

■ Корюківська трагедія стала найбільшою в Європі. Але для України така велика кількість жертв не була винятковою. У спаленому селі Козари Чернігівської області вбито 3908 селян. У селі Копищі на Житомирщині – до 3 тисяч; майже стільки ж у селі Кортеліси на Волині та навколишніх хуторах. З 1941-го по 1944 рік в Україні нацистські каральні загони знищили вогнем понад 50 тисяч цивільних у понад 670 населених пунктах.

ГРУПА 2. “АНАЛІТИКИ”

Кейс №2

ЧОМУ КОМУНІСТИЧНИЙ РЕЖИМ ІГНОРУВАВ КОРЮКІВСЬКУ ТРАГЕДІЮ?

Ресурси

Медіатекст №1. Радянський пропагандистський плакат «Партизаны! Бейте врага без пощады».

Медіатекст №2. Світлина Меморіалу у Хатині.

Медіатекст №3. Офіційний постер художнього фільму Анджея Вайди «Катинь».

Медіатекст №4. Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р. про розстріл полонених польських офіцерів.

Медіатекст №5. Світлина польського військового цвинтаря в Катині.

Додаткові джерела інформації: Google, Wikipedia тощо.

Завдання

1. Встановити логічний зв’язок між наявними медіатекстами.

2. Спробувати пояснити причини замовчування радянською владою Корюківської трагедії.

Радянський пропагандистський плакат «Партизаны! Бейте врага без пощады»
Джерело: Історична правда

Меморіал у Хатині
Джерело: Вікіпедія

Офіційний постер художнього фільму Анджея Вайди «Катинь»
Джерело: Вікіпедія

Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р. про розстріл полонених польських офіцерів
Джерело: Вікіпедія

Польські військові беруть участь у церемонії на честь польських військовополонених, жертв радянського геноциду 1940 року, на польському військовому цвинтарі в Катині, Росія, 10 квітня 2013 року
Джерело: Радіо Свобода

Прогнозовані тези учнівських доповідей:

■  «Хатинь» як «АнтиКатинь». Радянські ідеологи робили акцент на білоруській Хатині, свідомо вносячи плутанину з назвою «Катинь». Це спроба приховати комуністичний злочин, тобто факт Катинського розстрілу. Це воєнний злочин, злочин проти людяності: масові страти польських громадян, здебільшого військовополонених: навесні 1940 року в СРСР стратили близько 22 тисяч польських військовополонених (зокрема, у Катинському лісі Смоленської області поблизу однойменного села) та людей цілком цивільних професій.

■ Постанова Політбюро є неспростовним доказом того, що рішення про знищення польських військовополонених приймала найвища партійна та державна влада СРСР. Тому необхідність приховати Катинський злочин була надзвичайно важливою.

■ Комуністична влада намагалaся не популяризувати події, котрі мали тіньові сторони, адже допитливі краєзнавці могли довідатися про зворотній бік медалі. Незручно на весь світ говорити про Корюківську трагедію 1943 р., коли відсутня ясна і однозначна відповідь на питання: «А де були радянські партизани?»

■ Радянська та російська офіційна історіографія та пропаганда була і є зосереджена винятково на перемогах СРСР у Другій світовій війні, її вищості серед союзників із антигітлерівської коаліції. Поява у інформаційному полі Корюківки поставила би під сумнів імідж Червоної Армії як «надійного захисника» радянських громадян.

ГРУПА 3. “РОЗСЛІДУВАЧІ”

Кейс №3

ЩО СПІЛЬНОГО У ЗЛОЧИНАХ НАЦИСТІВ НА ОКУПОВАНИХ УКРАЇНСЬКИЇ ЗЕМЛЯХ ТА У СУЧАСНИХ ЗЛОЧИНАХ РОСІЯН В УКРАЇНСЬКИХ МІСТАХ?

Ресурси

Медіатекст №1. Світлина руїн Корюківки після каральної операції нацистів.

Медіатекст №2. Перелік населених пунктів України, спалених гітлерівцями впродовж 1943 р.

Медіатекст №3. Супутникова світлина Маріупольського драмтеатру з написом «ДЕТИ».

Медіатекст №4. Інфографіка «Наймасштабніші теракти росії за час повномасштабної війни».

Медіатекст №5. Інфографіка Українського інституту національної пам’яті «Хто з російських військових злочинців уже отримав судові вироки?»

Додаткові джерела інформації: Google, Wikipedia тощо.

Завдання

1. Встановити логічний зв’язок між наявними медіатекстами.

2. Виявити спільні риси та провести паралелі між воєнними злочинами нацистів у роки Другої світової війни та сучасними злочинами рашистів.

Мапа «Нацистський терор проти цивільного населення в Україні. 1941 – 1944 роки: знищення населених пунктів»
Джерело: Український інститут національної пам’яті

Напис «ДЕТИ» біля Маріупольського театру
Джерело: MAXAR TECHNOLOGIES

Інфографіка «Наймасштабніші теракти росії за час повномасштабної війни»
Джерело: Слово і діло

Інфографіка «Хто з російських військових злочинців уже отримав судові вироки?»
Джерело: Український інститут національної пам’яті

Прогнозовані тези учнівських доповідей:

■  Головною причиною Корюківської трагедії та інших злочинів Третього Райху проти цивільного населення є спроба реалізувати нацистську ідеологію (план «Ост»). Подібну варварську політику смертей і руйнувань («русскій мір»), яка містить усі ознаки геноциду, використовує і російський агресор.

■ Свідоме нищення міст і сіл України разом із мирними мешканцями протягом 2014 – 2023 рр. збройними силами держави-агресора – російської федерації є продовженням політики, яку проводила нацистська Німеччина під час Другої світової війни.

■ Злочини рф в Україні мають бути зупинені, а російський рашизм – засуджений і переможений спільними зусиллями усього цивілізованого світу так само, як німецький нацизм. 

ГРУПА 4. “АЙТІШНИКИ”. За допомогою онлайн-сервісу mindmeister на основі презентацій доповідей груп 1 – 3 створити «мапу думок» за темою заняття та презентувати її.

Додаток 1

“Розпові вчительке”
Джерело: Українська правда. Життя

Додаток 2

“Розпові вчительке”. Шаблон для рефлексії
Джерело: Українська правда. Життя
Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

  • виявляти типові види маніпуляцій у медіа (фото, відео, соціальні мережі тощо), мову ворожнечі та пропаганду;
  • аналізувати та критично сприймати нав’язувані пропагандою уявлення про минуле;
  • розвінчувати радянські та російські історичні міфи для перешкоджання використання історії Другої світової війни в політичних та пропагандистських цілях, зокрема країною-агресором;
  • працювати в команді та знаходити консенсус;
  • конвертувати джерельну базу з однієї форми в іншу та узагальнювати її за допомогою електронних онлайн-сервісів;
  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

ІІІ. Рефлексія – 5 хвилин

Вправа «Розпові вчительке»

Учитель знайомить присутніх із черговим недолугим фейком російської пропагандистської машини про те, що в українських школах нібито просять дітей «здавати» батьків, які не розмовляють вдома державною мовою, мають родичів у рф чи критикують президента Зеленського та нагадує про важливість дотримання правил інформаційної гігієни (додаток 1)

Учням пропонується скласти власний рейтинг ТОП – 5 фактів/подій/думок, які вразили їх найбільше протягом уроку (додаток 2)


Використані джерела:
Загадка Хатині: спалених сіл тисячі, але чому культивували тільки одне? Віктор Суворов для УНІАН: https://www.unian.ua/politics/415521-zagadka-hatini-spalenih-sil-tisyachi-ale-chomu-kultivuvali-tilki-odne.html
Зображення для обкладинки уроку з Фейсбук-сторінки Олександра Грехова: https://www.facebook.com/aleksandrgrekhov/posts/pfbid0TX2J8JFe96qx2FDDypxsCVRrGQieXE3ySCJ1B7k7oU7bPYbZxcq1GkHbqspYwcfgl
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 80-х роковин Корюківської трагедії:  https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-80-h-rokovyn-koryukivskoyi-tragediyi
Корюківська трагедія 1943 року: усна історія. Збірник документів і матеріалів. / Корюківська міська рада, Корюківський історичний музей; упоряд.: Л. О. Бабич, С. В. Бутко; відп. ред. С. М. Горобець. – Чернігів: Десна Поліграф, 2018. – 200 с.
Кривава ірраціональність – страта польських офіцерів навесні 1940 року: https://www.radiosvoboda.org/a/30617147.html
Онлайн-сервіс для створення ментальних мап: https://www.mindmeister.com
Фейк російської пропаганди «Розпові вчительке»: https://life.pravda.com.ua/society/2022/09/16/250480/
Катинь-Хатинь. До річниці початку Другої світової війни: https://www.radiosvoboda.org/a/24693390.html
Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941—1944): Анотований покажчик [Текст] / За ред. В. Ф. Солдатенка; автори-упорядники: Бутко С. В., Герасименко Л. С., Киридон А. М. та ін. — К.: ДП НВЦ Пріоритети, 2012. — 362 с.