Національно-визвольний рух у 1944–1950-х рр. на території України в радянській карикатурі

Предмети: Громадянська освіта, Історія
Застосування: Медіаграмотність для дорослих, На уроці, Поза уроком, Поза школою
Вік/клас: 11 клас, Навчання впродовж життя, Студенти
Методи: Аналіз медіатекстів, Групова робота, Дебати, Декодування, Дискусія, Індивідуальна робота, Кейси, Критичне мисленння, Проєктна робота
Теми медіаграмотності: Критичне мислення, Маніпуляція, Медіаспоживання (психологія сприйняття медіа), Мова ненависті, Стереотипи
П.І.Б. автора: Желіба Олександр Володимирович, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат педагогічних наук, доцент, учитель історії Ніжинського ліцю Ніжинської міської ради при НДУ імені М. Гоголя, вчитель-методист
Короткий опис вправи, анотація:

Дані матеріали можна використати під час уроків вивчення розділу 1 «Україна в повоєнний період» курсу історії України та «Повоєнне врегулювання» курсу «Україна і світ». Крім того, матеріали чи їх частину можна використати під час проведення позакласних заходів та освіти для дорослих.

Також матеріали можуть стати основою окремої практичної роботи «Національно-визвольний рух у 1944–1950-х рр. на території України» або «Радянська пропаганда в повоєнний період». Робота учнів може здійснюватися і як навчавльний проєкт. Форма організації класу – групова та індивідуальна робота.

Мета вправи/заняття:

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

-знати факти «радянізації» західних областей УРСР та боротьби з учасниками ОУН і вояками УПА;

- розуміти мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР;

-розуміти витоки візуальних та інформаційних месиджів сучасної рашистської пропаганди;

-уміти аналізувати і робити висновки з джерел інформації, схарактеризувати на основі джерел особливості пропаганди населення УРСР;

-уміти проводити декодування радянської пропаганди, як передтечі сучасної рашистської пропаганди.

Необхідне обладнання/матеріали:

Комп'ютер, проєктор або копіювальна техніка

Завдання: Проаналізуй візуальні джерела, використавши алгоритм дослідження карикатур. Дай відповіді на додаткові питання.
Алгоритм дослідження карикатур (за посібником «Історія епохи очима людини»):
1. Яка головна ідея карикатури? Поясніть свою думку.
2. Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи якому явищу вона присвячена?
3. Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?
4. Визначте символи, використані автором. Чому художник помістив їх у малюнок?
5. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?
6. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
7. З якою метою створювалася карикатура? На кого вона розрахована?
8. Що вам уже відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури? Як співвідносяться ваші попередні знання з посланням карикатури?

1. Плакат, 1945.

2. Карикатура з журналу «Перець», 1967.

3. Ілюстрація книги, 1944

4. Листівка, 1944.

Додаткові запитання:
1. До якого висновку підштовхують споживача автори карикатур?
2. Спростуйте послання, що подані у карикатурах радянською пропагандою.
3. Які послання даних карикатур використовуються в сучасній російській пропаганді?

5. Плакат, 1945.

Додаткові запитання:
1. З якою метою карикатуру супроводжує вірш? Чи зрозуміле послання автора без текстового супроводу?
2. Чому карикатурист використав домовину, яку назвав «схрона»?
3. Чому сучасна російська пропаганда продовжує використовувати ім’я Степана Бандери?

6. Ілюстрація книги, 1944. Підпис під карикатурою: «Вигадана казочка чи хитрий маскарад».

Додаткові запитання:
1. Який історичний факт ліг в основу карикатури?
2. Чому радянській пропаганді було важливо донести дану карикатуру до читача?

7. Карикатура, 1946.

Додаткові запитання:
1. Чому для радянської пропаганди було важливо спаплюжити антирадянський союз
повсталих українців та поляків?
2. Які повідомлення про українсько-польські стосунки поширює сучасна російська пропаганда? З якою метою?
3. Чому сучасній Україні важливо мати гарні стосунки з Польщею?

8. Карикатура з журналу «Перець», 1953.

9. Карикатура з журналу «Перець», 1953.

10. Карикатура, повоєнний період.

Додаткові запитання:
1. Чому нацистські образи ОУН переакцентовуються
на американські? З якими подіями пов’язані такі акценти?
2. Чому радянській пропаганді було важливо висміювати
українську еміграцію?
3. Як висвітлюються українсько-американські стосунки в
сучасній російській пропаганді? Установіть паралелі сучасної пропаганди та даних карикатур.
4. Чому сучасній Україні важливо мати гарні стосунки зі Сполученими Штатами Америки?

11. Карикатура, повоєнний період.

Додаткові запитання:
1. Як співвідноситься дане послання із історичною дійсністю?
2. Чому для радянської пропаганди було важливо показати такий образ українця?
3. Як сучасна російська пропаганда подає боротьбу українців за незалежність? Якими б образами вона доповнила даний ряд?

Пропоновані теми проєктів:
1. Образ українського визвольного руху в радянській пропаганді.
2. Антиукраїнська пропаганда в СРСР та сучасній росії: образи наступності.
3. Український тризуб у радянські пропаганді.
4. Образ Степана Бандери в радянській пропаганді.
5. Маркери українців в радянській та російській пропаганді пропаганді.

Детальний опис вправи/уроку додається окремим файлом:

https://drive.google.com/file/d/12syG-fZzp_FIDM0KKg41zEQl7lx2nwzN/view?usp=sharing

Очікувані результати:

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці:

-знають факти «радянізації» західних областей УРСР та боротьби з учасниками ОУН і вояками УПА;

- розуміють мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР;

-розуміють витоки візуальних та інформаційних месиджів сучасної рашистської пропаганди;

-уміють аналізувати і роблять висновки з джерел інформації, схарактеризувати на основі джерел особливості пропаганди населення УРСР;

-уміють здійснювати декодування радянської пропаганди, як передтечі сучасної рашистської пропаганди.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Учні/учасники та учасниці заходу здатні виконати проєктне завдання та розуміти особливості роботи радянської/російської пропаганди проти українського національно-визвольного руху. Так буде з'ясовано, які інструменти використоввалися радянською/російською пропагандою для спотворення образу українства, викривлення історичної дійсності заради компрометації національно-визвольного руху та його учасників. Головна ідея - даний рух мав викликати негативні емеції та небажання до нього долучатися. Ба, більше, бажання боротися проти нього, яки проти абсолютного зла.

Використані джерела:

Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна. — Київ: Центр вільної преси, 2012. — 352 с.

Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський, С. Білоножко, О. Зайцев. Київ: Генеза, 2004/

Карикатури із радянських масмедіа.