Вчитель.
Слово «фейк» міцно увійшло в наше повсякденне життя: у 2020 р. вже 77% українців знали про існування дезінформації в медіа. Проте 58% з них не вважали це серйозною проблемою, а 62% були переконані у власній здатності розпізнати неправдиву новину. Ця впевненість не підтвердилася практичним тестом, який проводили соціологи. Результати показали, що у 2020 р. лише 3% українців спроможні безпомилково відрізнити фейк від достовірного повідомлення (у 2019 р. таких було 11%). За умов потужної інформаційної війни Росії проти України, такі дані є особливо загрозливими.
Інші країни східної Європи також перебувають під постійним прицілом кремлівської машини пропаганди. Так, у Польщі проросійські вкиди спекулюють на темах вакцин, ЛГБТ, біженців та українських мігрантів. У Вірменії активність кремлівської пропаганди різко зросла у зв’язку з пандемією COVID-19 та війною у Карабаху.
Навчитись медіаграмотності — важливо, але лише невелика кількість людей сама буде шукати відповіді чи перевіряти факти на спеціалізованих ресурсах. Як можна впорядкувати інформаційний хаос навколо себе? Лише за допомогою критичного мислення та медіаграмотності — тобто відповідального сприйняття, осмислення та застосування інформації, яку ми споживаємо.
Вчитель: відкрийте( завантажте ) на смартфонах зчитувач QR кодів і зайдіть за цим посиланням – https://vseosvita.ua/webquest/start?id=10597&id_user=196954&hash=514
Дотримуйтесь вказівок і пройдіть веб-квест “Розумій та аналізуй” .
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи- розшифруй(прочитай) вислів, який захований в хмарі слів.
