- Швидке опитування (2 хв.)
Мета: аналіз поведінки в соцмережах, виявлення небезпечних дій.
Форма: індивідуальна робота, фронтальна робота.
Обладнання: комп’ютер або ґаджет, цифровий тест.
Учням і ученицям пропонують пройти швидке опитування, створене або в гугл-формі (тоді дати відповіді можна заздалегідь), або на сайті https://www.mentimeter.com/ (тоді опитування проводять у режимі реального часу).
Питання для опитувальника:
- Як ви реагуватимете на прохання в месенджері від незнайомця надіслати особисті дані?
А Надішлю, оскільки людина просить про це.
Б Заблокую користувача.
- Чи легко тобою маніпулювати?
А Так.
Б Ні.
- Чи брав / брала ти хоча б раз участь в онлайн-тестах на кшталт “Дізнайся, на яку діснеївську принцесу / на якого актора ти схожа / схожий”, “Дізнайся, як ти будеш виглядати в старості”? тощо.
А Так.
Б Ні.
Учитель виводить на екран узагальнені результати й звертає увагу на те, чи є відмінність у кількісних результатах відповідей на два перших і третє питання. Пояснює, що веселі тести “не просто видають досить сумнівні результати, а й збирають приватну інформацію про користувачів.
Додаток, який генерує результати тесту, отримує повний доступ до всіх даних користувача у Facebook: вік, стать, список друзів, адреса електронної пошти, геолокацію, публікації в хроніці, усі фотографії. І найгірше – це все назавжди. Додаток може зберігати інформацію про вас де завгодно і кому завгодно її передавати.
Часто буває, що цю базу даних отримують рекламодавці, а це означає – готуйтесь до спаму та настирливої реклами. Також базу можуть передавати банкам, які використовують особисті дані з соцмережі для оцінки вашої платоспроможності.
Ці дані можуть бути використані далі для фішингу, зловмисники можуть розсилати листи від його імені людини, дані якого витекли, припустимо його родичам, колегам, керівнику”. (Джерело: https://cutt.ly/QKZBpQG )
Це маніпуляція, яку непросто розпізнати.
- Вправа “Займи позицію” (5-7 хв.)
Мета: навчити аргументувати власну думку.
Форма: робота в динамічних групах (для онлайн-уроку: учні працюють у зум- чи гугл-кімнатах).
Обладнання: зображення стрічки часу з мітками.
Учням і ученицям пропонують подумати, як давно виникла маніпуляція, і обрати одну з трьох відповідей на лінії часу:
- З появою людства.
- У часи існування Руси.
- Це новітня технологія ХХІ століття.
На основі вибору 9-класники / ці об’єднуються в групи й протягом 1 хв. добирають аргументи на підтвердження власної позиції. Після цього протягом 1 хв. спікер від групи ознайомлює решту з причинами зробленого вибору. Далі учні / учениці можуть змінити позицію, перейшовши до іншої групи й пояснивши причину.
- Робота з хмарою слів (1-2 хв.)
Мета: навчити будувати логічні конструкції; ознайомити з поняттям популізму.
Форма: фронтальна.
Обладнання: хмара слів (сервіс для створення: https://wordart.com/ ) – роздрукована чи виведена на екран (урок наживо: проєктор та екран, онлайн-урок: комп’ютер чи ґаджет).
Учитель повідомляє, що одним із видів маніпуляції є популізм, і пропонує за хмарою слів ( https://cutt.ly/5KYFpmF ) дати визначення цього поняття.
Ключ
Популізм – це маніпуляція почуттями, здійснювана харизматичними лідерами (Маргарет Макміллан)
- Station Rotation
Мета: проаналізувати поведінку літературного персонажа й історичного діяча Івана Брюховецького, навчити визначати маніпуляцію емоціями та увагою.
Форма: робота в групах.
Обладнання: маршрутні листи (зразок тут: https://cutt.ly/YKK0jLS ), друковані матеріали, ноутбук чи планшет; канцтовари (ручки, маркери, ножиці, клей), якщо на станціях 1,2 не передбачене використання цифрових матеріалів.
Групам пропонують 4 види завдань, по одному на кожній зі станцій. Учні мають пройти всі станції, рухаючись по колу за своїм маршрутом (кожна група розпочинає роботу зі своєї станції).
Станція 1. Одягни Брюховецького.
Мета: навчити трансформувати текстову інформацію у візуальну, аналізувати вплив візуальної інформації на її споживача.
Форма: робота в групі над спільним завданням.
Обладнання: друковані (для уроку наживо) чи цифрові (для онлайн-уроку) матеріали (див. Методичний коментар)
Завдання
Коли Петро Шрам потрапляє на Січ, він уперше бачить конкурента Сомка й претендента на гетьманську булаву. Пригадай, як виглядав Брюховецький, і обери для нього відповідний одяг із запропонованого . Поясни свій вибір і мету, якої хотів досягнути в такий спосіб Іванець.
Методичний коментар: для виконання завдання групам можна запропонувати вирізану паперову ляльку й одяг для неї, а можна – лише аркуш (або його цифровий варіант) із зображеннями – фігурою Іванця, набором одягу, де кожна річ підписана (зразок: https://cutt.ly/JKZB4yv ).
У першому варіанті учні одягають ляльку, закріплюючи відповідні речі на ній, а в другому – роблять відповідні записи в маршрутному листі.
В обох випадках висновки занотовують.
Орієнтовна відповідь
Одяг для І. Брюховецького: сорочка, суконні шаровари, жупан, хромові чоботи, шапка без прикрас.
У висновку має бути записана думка, що Брюховецький, одягаючись як простий козак, намагався створити враження, що він такий, як усі – проста людина.
Станція 2. Залиш мітку
Мета: проаналізувати поведінку та слова І. Брюховецького, визначити основні мотиви маніпулятивної поведінки, навчитися розрізняти маніпулятивні фрази.
Форма: робота в групах (для онлайн-уроку – у зум- чи гугл-кімнатах).
Обладнання: друковані матеріали, маркери, ножиці, клей (для уроку наживо); цифрові матеріали з доступом для редагування (для онлайн-уроку).
Учні отримують 2 аркуші
- білий – із цитатами з роману, які стосуються Брюховецького під час, так би мовити, передвиборчої кампанії;
- кольорові – з переліком мотивів поведінки.
Завдання
У спеціально відведеному полі наклеїти мітку із зазначенням мотиву, а у відповідному фрагменті виділити маркером чи в будь-який інший спосіб слова, фрази, що підтверджують зроблений висновок.
Для онлайн-уроку учитель створює цифровий документ, а учні, працюючи, залишають кольорові мітки, користуючись інструментами “Заливка” та “Колір виділення”.
Орієнтовна відповідь: зразок заповненої таблиці: https://cutt.ly/sKK6hcq
Станція 3. Помилка режисера
Мета: навчити аналізувати медіатекст, зіставляти твори різних видів мистецтва, навчити визначати маніпуляцію увагою.
Форма: робота в групах (для онлайн-уроку – у зум- чи гугл-кімнатах).
Обладнання: ноутбук чи ґаджет, друковані матеріали, ручка.
Учні переглядають короткий фрагмент фільму “Чорна рада” (покликання на фільм: https://youtu.be/4nfiCYQKGSY?t=5495 до 1:34:00) і порівнюють зображення із запропонованим фрагментом тексту (https://cutt.ly/cKK9ZNQ ), після чого дають відповіді на запитання маршрутного листа:
- Чи збігається відеоряд з описом, поданим у тексті? Якщо ні, то зазнач відмінності.
- Як це впливає на розуміння читачем авторської позиції?
- Чому П. Куліш приділяє увагу такій зоровій деталі в романі?
- Поясни мету задуму І. Брюховецького.
Підсумовування результатів вправи
Після того як робота завершена, відбувається обговорення результатів:
1 група презентує перше завдання, а решта доповнює.
2 група – друге.
3 група – останнє.
! Висновки, які мають бути зроблені: у процесі підготовки до чорної ради та під час її проведення відбувалася маніпуляція емоціями та увагою, що й стало причиною перемоги І. Брюховецького та поразки Я. Сомка, дозволило ввести в оману широкі маси людей.
Рефлексія.
Вправа “Новина”
Учитель пропонує 9-класникам переглянути новинну стрічку в соцмережі, обрати новину про воєнні події й визначити, чи містить вона ознаки маніпуляції. Якщо так, то яку мету може мати автор і в чому криється небезпека.
Складання контрольного списку “Як не стати жертвою маніпуляцій”
Варіант списку (джерело: https://cutt.ly/QKZLghB )
Як не стати жертвою маніпуляцій
- Читати більше, ніж назву.
- Шукати першоджерело й оцінювати його надійність.
- Звертати увагу на дату публікації й час.
- Цікавитися відомостями про автора.
- Ознайомитися з джерелами, на які посилається новина.
- Звертати увагу на авторство цитат і на фотографії.
- Шукати підтвердження інформації в інших медіа.
- Не поспішати робити репост, якщо допис викликає сильні емоції.