Вправа для учнів 8-11 класів. Використовуючи принцип фактчекінгу довести або спростувати гіпотезу про свідомий плагіат чи підсвідоме запозичення українських творів російськими композиторами.
Розвивати уміння:
-проводити пошуково -дослідницьку діяльність із застосуванням цифрових технологій (користуватися QR кодом), вікіпедією, інформацією в джерелах декількох інтернет видань;
- сприймати та аналізувати тексти;
-добирати й опрацьовувати інформацію для пізнання творів;
-розрізняти сайти-одноденки для поширення даних, які були комусь ситуативно вигідні;
-мислити критично, щоб не стати жертвою або навіть джерелом неправдивих новин.
Підключення до мережі Інтернет, смартфон, роздрукований QR код публікації «Вставай страна огромная" - це вкрадена пісня в Української Народної Республіки» ( https://cutt.ly/3Hwr9xs ) з українського інтернет видання "Все буде Україна", картка "Лічильник правди"(оцінки інформації), картки з завданням для груп: "Алгоритм перевірки фактів(публічних заяв)", "Алгоритм перевірки текстів", таблички для груп:"Хакери","Медійники","Журналісти", "Музикознавці".
Вчитель.
Недарма кажуть, що попереду кожного війська йдуть музиканти. Війни, революції, катастрофи – на всіх етапах історії соціальні катаклізми супроводжуються сплеском у мистецтві. У критичний момент саме мистецькі твори можуть бути або допінгом, або ж сестрою милосердя. Залежно від контексту та ситуації вони діють як знеболювальне. За потреби мистецтво певною мірою перебирає на себе й медійну функцію, інформуючи, ставлячи у вигадливий спосіб незручні провокативні питання, тримаючи у фокусі суспільної уваги певні важливі та дражливі теми.
Більшість фейкових історій — дуже емоційні, вони базовані не на фактах, а на переживаннях, викликають вау-ефект. Дізнаючись про щось таке, люди реагують словами “цього не може бути”. Так, у більшості випадків цього дійсно не може бути і не було взагалі. Тож перше, що варто зробити для перевірки — перечитати та обдумати інформацію.
Фактчекінг – це перевірка фактів та тверджень, які викликають сумнів, на точність та правдивість. Перевіряють:публічні заяви, які містять посилання на факти,тексти,зображення,відео. Після фактчекінгу настає хвилююча мить – оголошення вердикту. Зазвичай це "правда", "напівправда" або "брехня".
Фактчекінг існував завжди, скільки існували ЗМІ, але новий тренд задали нові інформаційні технології. 2007-го року з’явився PolitiFact – ресурс із перевірки фактів. Кожному висловлюванню присвоює рейтинг «Truth-O-Meter», існує поняття "лічильник правди", тобто оцінки інформації.
Картка 1
Лічильник правди:
Правда (True) – заява правдива й ніщо суттєве не пропущене.
Переважно правда (Mostly true) – твердження правдиве, але потребує уточнення або додаткової інформації.
Напівправда (Half true) – твердження частково точне, але пропущені важливі деталі або факти виведені з контексту.
Переважно брехня (Mostly false) – заява містить елемент правди, але ігнорує критичні факти, які надають інше враження.
Брехня (False) – твердження не точне.
«Вогняні штани» (Pants on fire) – заява не точна й містить кумедні складники.
Картка 2
Алгоритм перевірки фактів(публічних заяв):
1.Зібрати матеріал і виділити з нього твердження, що потребують перевірки.
2.Знайти в авторитетних джерелах інформації підтвердження, що допоможуть класифікувати повідомлення як правдиве, неправдиве, оманливе або таке, що не можна перевірити.
3.Відібраний і проаналізований факт слід супроводжувати коментарем, у якому аргументують вибір перевірки саме цього факту та її результат.
4.Експерт перевіряє коментар – якість і надійність джерела, відповідність класифікації;
– якщо коментар проходить перевірку, здійснюється перехресний фактчекінг (фінальна перевірка на внутрішню логіку), якщо ні – дослідник виправляє коментар, враховуючи зауваження експерта;
– залучення зовнішнього експерта, який, якщо це потрібно, оцінює текст;
5.Публікація перевірених даних. Публікуючи їх, слід покладатись на джерела перевірки та експертів.
Картка 3
Алгоритм перевірки текстів:
1.Визначити– це першоджерело чи репост.
2.Правдивість ресурсу, на якому було опубліковано текст
3.Визначити автора тексту.
4.Перевірити дату події заяви, про яку йдеться в тексті.
Сьогодні ми будемо працювати над перевіркою публічних заяв і текстів. Проведемо дослідження - пісня "Священная война" - свідомий плагіат чи підсвідоме запозичення? Для того , щоб дати відповідь на запитання, чи дійсно пісня "Священная война", авторство якої офіційно приписується росіянам Василю Лебедєву-Кумачу (слова) й Олександру Александрову (мелодія), є народжена в боротьбі з більшовизмом пісня українських повстанців під назвою "Повстань, народе мій",потрібно перевірити декілька інформаційних джерел. Для цього доцільно використати пошук Google за зображенням, текстом, вікіпедію, переглянути інформацію в джерелах декількох інтернет видань. Свого часу Міжнародна мережа фактчекінгу Інституту Пойнтера ухвалила міжнародний кодекс фактчекінгу (The Principal Code). Він, зокрема, передбачає: неупередженість і чесність, прозорість джерел, прозорість фінансування організації, прозорість методології, відкриті й чесні виправлення. Ці правила беремо за основу в нашому досліджені.
Працюватимемо над:
- дослідженням першоджерела ( публікації і сайтів, де вона розміщена);
- дослідженням авторства;
- дослідженням дати події, заяви, про яку йдеться в тексті.
- порівнянням нотного запису двох творів.
Клас об’єднується в групи:
"Хакери" - працюватимуть з першоджерелами;
"Медійники"– працюватимуть над авторством ;
"Журналісти" - працюватимуть з датами, заявами в тексті;
"Музикознавці" - працюватимуть над нотним текстом.
Вчитель: відкрийте( завантажте ) на смартфонах зчитувач QR кодів і зайдіть за цим посиланням.
Ознайомтеся з публікацією "Вставай страна огромная" - це вкрадена пісня в Української Народної Республіки" https://cutt.ly/3Hwr9xs
Завдання для групи "Хакер"(користуючись карткою 2)
1.Визначення першоджерела.
Фейкові новини часто поширюють крихітні інтернет-ресурси, за якими може стояти будь-хто. Почніть перевірку з назви та адреси ресурсу. Якщо назва схожа на ім’я відомого видання, можливо, сайт створений для його дискредитації, або, що вірогідніше – для користування його позитивною репутацією та іміджем.
3.Дослідіть правдивість ресурсу, на якому було опубліковано текст.
Веб сайт "Все буде Україна". Гасло "Все буде Україна" сьогодні дуже актуальне. Аналізуємо, коли був створений сайт. У нижні частині сторінки знаходяться дані про рік створення і розміщення в соціальних мережах.
Всі права захищені © 2018 ( сайт працює 4 роки). Вказано, що сайт має сторінку в соціальних мережах.
4. Соціальні мережі. У Facebook шукаємо групу або сторінку з назвою "Все буде Україна" орієнтуючись на логотип сайту (аватарку). Існує сторінка "Все буде Україна", аналізуємо і звіряємо публікації на сайті та сторінці в мережі Facebook ( назви публікацій, дати розміщення, посилання сторінки на першоджерело) або в розділі "Інформація" (перейти за посиланням http://willbeua.com/).
5.Дізнайтеся, як давно працює сайт.
Найбільше довіри викликають медіа, які працюють багато років поспіль, а не створені кілька місяців тому, ще й перед важливими подіями в країні. Інформацію про рік заснування ЗМІ можна знайти під час перевірки домену. Ліворуч в розділі « прозорість сторінки» вказано, що вона створена у 2016р., веб сайт у 2018р.
6.У статті є посилання на вислів відомого композитора і піаніста Андрія Бондаренко у групі Facebook "Світова музична класика – українською", що мелодія радянської пісні є більш унормованою, більш академічною. В рядку пошуку Google знаходимо посилання на цю сторінку( або в Facebook) відкриваємо, перевіряємо наявність даної сторінки, кількість учасників, дату створення ( в розділі "докладніше") https://www.facebook.com/groups/ukr.classic
Створена в 2013 р, має 3,1 тис.учасників. В пошуковому рядку сторінки знаходимо публікацію датовану 18.01.2018 р. Висновок- сторінка не фейкова, створена давно.
Перевірено - інформація достовірна Правда (True)
Завдання для групи "Медійники"(користуючись карткою 3)
1.Дослідження інформації про автора тексту.
Текст опублікований на сайті 20 червня 2020 р. Автор публікації не вказаний. В матеріалі є посилання на публічну заяву кобзаря, заслуженого артист України Тарас Силенка.
2.Перевірити інформацію про Т.Силенка можна декількома способами: користуючись пошуком Google за зображенням, Вікіпедією, аналізом публікацій в мережі інтернет.
На смартфоні або комп’ютері робимо скріншот фото кобзаря з публікації. Зберігаємо в Google Images , відкриваємо і вибираємо пошук "об’єктив". Аналізуємо чи є візуальні збіги і переходимо за посиланням під фото.
Відкриваємо в пошуку Google Вікіпедію ( https://cutt.ly/jHwh7Wr), аналізуємо інформацію. Кобзар, заслужений артист України Тарас Силенко, це реальна людина.
3.Дослідити ,чи міг Василь Лебедєв-Кумач, привласнити чужий твір ( бути плагіатором).
Відкриваємо в пошуку Google Вікіпедію В.Лебедев-Кумач. Аналізуємо інформацію, знаходимо підтвердження, що за життя звинувачувався у злісному та систематичному плагіаті. За негласною вказівкою Сталіна оприлюднення фактів плагіату було замовчано ( https://cutt.ly/LHtIwFg). Для підтвердження факту аналізуємо російську версію Вікіпедії (https://cutt.ly/eHtOaM3) , де також є підтвердження можливого плагіату твору. Автором тексту твору вказується Олександр Адольфович Боде, який навесні 1916 року під час Першої світової війни написав музику та текст, який був згодом отримав "радянське" забарвлення Лебедєвим-Кумачом і опублікований ним від свого імені.
Перевірено - інформація переважно правда (Mostly true)
Завдання для групи "Журналісти".
1.Перевіряємо дату події заяви, про яку йдеться в тексті.
Цю пісню співали козаки повстанської Степової дивізії, звільнивши Кривий Ріг від більшовиків», – говорить кобзар Тарас Силенко про музичний твір, який дуже нагадав йому своєю мелодикою широко відомий радянський патріотичний марш «Священная война». Намагаючись розшукати саму пісню, Тарас Силенко почав переглядати публікації, спогади, документи, пісенники періоду УНР і подальших визвольних змагань. І таки знайшов! У 25-му томі «Літопису УПА», присвяченому пісням Української Повстанської Армії, наводиться віршована основа зазначеної пісні з нотами – щоправда під заголовком «Ось день війни народної» («Літопис УПА», том 25, стор. 59 – 60).І найбільш повний варіант з нотами знайшовся у пісеннику «Пісня – то моє життя» (стор. 450) та деяких інших пісенних виданнях. Награна мелодія пісні відразу нагадала музикантові добре відомий радянський марш воєнних років. Оригінал пісні з’явився 100 років тому, в 1919 році, в лавах криворізьких повстанців Української Народної Республіки.
2. Користуючись пошуком Google відкриваємо "Літопис УПА", том 25, стор. 59 – 60. Документ переглядаємо в форматі PDF(https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/12809/file.pdf).
3. Скрін « Літопису УПА», том 25 стор. 59-60(на клавіатурі натиснути кнопку / клавішу Print Screen (Prt Scr).
4.Аналізуємо рік і місце видання. Видавництво «Літопис УПА» 1996 р. Торонто. Перевидано Спільно Українсько-Канадським підприємством « Літопис УПА» 1997 р. Львів.
5. Скрін титульної сторінки видання.
7.Перевірка факту існування Видавництва « Літопис УПА».
Користуючись пошуком Google відкриваємо Вікіпедію розділ Видавництво « Літопис УПА» https://cutt.ly/WHdpPd5 Також перевіряємо сайт (https://litopysupa.com/ua/), дату створення (2003р.), адресу(в розділі сайту "Про нас") ,наявність публікацій, адресу в Україні. На сайті вказана адреса у м.Львів, вул. Винниченка 2/1. В пошуку Google вводимо адресу , переходимо за посиланням, звіряємо назву і телефон. Благодійна організація «Літопис УПА» існує, змінила фактичну адресу,створена у 1998р.
Перевірено - інформація достовірна Правда (True)
Завдання для групи «Музикознавці»
1.Беручи за основу первинну публікацію ("Вставай страна огромная" - це вкрадена пісня в Української Народної Республіки) аналізуємо коментар, відомого українського композитора і піаніста Андрія Бондаренка https://cutt.ly/DHiuGi
Проводячи дослідження на цю тему шляхом порівняльного аналізу, запропонованого у фейсбучній групі «Світова музична класика – українською», відомий український композитор і піаніст Андрій Бондаренко зазначив, що мелодія радянської пісні є більш унормованою, більш академічною. «Унормувати, академізувати – для успішного випускника консерваторії це діло звичне, – підкреслив музикант і композитор, – а ось навпаки – фрагментувати, фольклоризувати… я не уявляю, хто міг би це зробити в першій половині XX сторіччя». Отже, експерти схиляються до думки, що музичною основою створеної за доби сталінізму композиції «Священная война»,авторство якої офіційно приписується росіянам Василю Лебедєву-Кумачу (слова) й Олександру Александрову (мелодія), є народжена в боротьбі з більшовизмом пісня українських повстанців під назвою «Повстань, народе мій». Про це на своїй сторінці у Facebook вперше повідомив журналіст, краєзнавець, популяризатор історичної спадщини Євген Букет, посилаючись на дослідження кобзаря Тараса Силенка https://cutt.ly/DHiuGif Порівняння нот цих пісень дійсно виявляє неабияку схожість, проте не ідентичність:
2.Чи використав Алєксандров частину мелодії української пісні навмисно, чи ж просто має місце співпадіння? Це питання ускладнюється ще одним – чи дійсно Алєксандров є автором радянської пісні, чи насправді автором є уродженець Чергінівщини Олександр Адольфович Боде, який начебто надіслав свою пісню Алєксандрову незадовго до смерті? Як відомо, нащадки Боде і Алєксандрова з’ясовували свої стосунки навіть через суд, успіх був на стороні Алєксандрова, але чи справедливими є суди в РФ?
3.Експертиза "на слух". Користуючись пошуком Google кожен учасник групи "Музикознавці" прослуховує по декілька варіантів пісні. Разом підводять підсумок, що ….( кожен висловлює свою думку).
Перевірено - інформація переважно правда (Mostlytrue)
Висновок- припущення ( на основі автора статті А.Бондаренка) - уродженець Чернігівщини О.А. Боде почув українську пісню на фронті першої світової (не виключаю навіть, що від військовополонених українців), переписав її російською, відправив Алєксандрову, а той її дещо змінив, дещо осучаснив у дусі тогочасної радянської масової пісні і видав в тому вигляді, який ми знаємо. Це лише припущення. Для ґрунтовних висновків слід було би оглянути рукопис О.А. Боде (з нотами!), але його, здається, як основний доказ, надійно відправили в небуття, і видобути його звідти не в наших силах.
А ось що в наших силах, то це відродити саме українську пісню, можливо в сучасному аранжуванні, але з оригінальними словами і мелодією.
Оволодіння навичками:
Сенкан (кожен створює сам або в групі, або всі разом)
Сенкан будується за наступними правилами:
1 рядок – тема або предмет (записується лише одне слово- іменник);
2 рядок – опис предмета (позначається два слова-прикметники);
3 рядок – опис дії (вказується три дієслова);
4 рядок – фраза, що виражає відношення до предмету;
5 рядок – синонім, що узагальнює чи розширює зміст теми або предмета (описується одним словом).
Пісня
Патріотична , героїчна
Закликає, підтримує, згуртовує
Все буде Україна
Славень
*Славень( пісня –гімн).
- https://medialab.online/news/15check/
